Відповідь:
Хоча козак Швайка не був справжнім характерником. Проте, він покладався на свій розум та винахідливість. Так, він залякував татарів, вдаючи з себе вовкулаку, за до свого друга - вовка Барвінка. Козак Швайка покладався на своїх улюбленців (кінь Вітрик і вовк Барвінок). У нього було багато зв'язків не тільки серед українських побратимів, але й між татарів, яким він був як брат.
Кмітливість та здатність вийти сухим із води зробила Швайку рівним з можливостями деяких характерників. Не кожен козак поєднував у собі розвиток сили та спритності з розумом та продуманістю подій. Варто зауважити, що Пилип Швайка з повагою ставився до своїх улюбленців побратимів і винайшов б передавати новини через свого вовка, що неодноразово всіх виручало. Саме це робило з нього людину з незвичайними здібностями.
Відомий український драматург Іван Карпенко- Карий у сатиричній комедії «Сто тисяч» засудив пороки суспільного життя. Нездоланна тяга купувати землю і в селян, і в поміщиків, а потім тішитись думкою, що Калитку «розіпре грошвою», усе де веде до руйнування особистості. А землі потрібні, щоб сказати багатію Пузирю «…голяк масті, чирва світить!», землі і гроші потрібні, щоб переплатити по десять рублів на десятині Жолудю, гроші потрібні, щоб обдурити Гершка. Мрії Герасима Калитки йдуть ще далі: «…всю землю навкруги скуплю! Ідеш день — чия земля? Калитчина!.. Ідеш два — чия земля? Калитчина! Ідеш три — чия земля? Калитчина!» Герасим дурить усіх. Єврей, якого він теж дурить, у свою чергу обдурює Герасима, продає йому мішок з папером замість грошей.
І раптом усім цим корисливим планам не судилося здійснитися. Герасим Калитка не в змозі цього пережити: він лізе у зашморг з надією вмерти.
Гроші скалічили душу не лише Герасиму, але і його куму — Савці. Він весь час знаходиться у пошуку грошей. На пропозицію Герасима здійснити шахрайську махінацію, Савка одразу дає згоду. Але після трагічних подій з Герасимом Савка навіки зрікається брудних грошей.
А Невідомий теж хворів грошовою хворобою. Він вигадав новий засіб обдурювання людей і заробляє на цьому непогані гроші.
Копач Бонавентура бере у будинку Калитки їжу, хоч і не працює на хазяїна. А побачивши єврея, він одразу сказав: «…це — пройдисвіт».
Іван Карпенко-Карий у п’єсі «Сто тисяч» показує, що тим, хто потрапив під владу грошей, нелегко повернутися на шлях порядності.
Пустельник (навчає грамоті, хоч і намагається врятувати Грицька, але з острахом, йому це не вдається)
князь (мріє, щоб Грицька вбив лицар. Любить спати в полудень. Став лінивим, розпустив всіх бо це йому коштувало грошей )