М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Іть написати власний хужожній текст або вірш у стилі постмодернізму (має бути жарт).ві 50 ів,виручайте.

👇
Ответ:
мот43
мот43
16.11.2022
Сіла Галя їсти та забула
Що мала влізти в штанці маленькі
а так хотілось булочок пухленьких!

Я лінуюся цілий день
На дивані лежу як пень
В телевізор я дивлюсь
Монстра в ньому я боюсь
Від єкрану відвертаюсь
В чому сенс лежати вдень
Якщо я зовсім не пень
4,5(77 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
shmiganastya06
shmiganastya06
16.11.2022

АНДРЕЙ МАЛИШКО

ПРОМЕТЕЙ

(Поэма) Из-за реки видно две кручи — одна зеленая, черная вторая. «На черной круче черный дуб, как хороший воин — витролюб, весь посмаглилий, обгоревший, стоит на круче потемнилий. Кому бы сказать все? Кому бы? » Оживает тихая пристань. В артелях вызрели жатвы: грузят арбузы и дыни. Пахнет молодой рожью, рыбой, смолой и табаком. И Поснули грузчики из артели, только п'ятеро седых плотовщиков варили кашу на ужин и тихо говорили. Подсел к ним и автор. Молодой плотовщик рассказывал, что во время войны мальчик из их села нашел здесь трех наших бойцов. Двое более старых были уже мертвыми, а третий, юноша, - тяжело раненный. Крестьяне спрятали его на чердаке, «словно за братом, за ним смотрели» . Вскоре «юноша уже зводивсь настороже, почувствовал живую, горячую кровь» . Был он из Смоленщини, где такие же приветливые люди, такая же рожь, «а у матерей такие же смуглые, честные руки, а в длинные дни боев и муки и их край, как наш, горел... » Поэтому, бойца положили в овине на скошенную траву, перебинтовали грудь. Рубашка в пилу — аж руда. А юноша говорит: «Ничего.. .оживу. Смертям двум.. .не бывать, одну же обдурим, не беда» . Сосед предложил свою одежу, потому что скоро могут быть немцы, но солдат отказался, так и лежал в своей пилоточци, в гимнастерци полевой. II Бойцу стало легче, он мог уже подняться. ел картофель «в мундирах» и вспоминал свой полк. Там думают, по-видимому, что он убит. А он живет! Еще немного выздоровеет — и сам переплывет Днепр! Но это пока еще в мечтах. Заходит мальчик, его Юноша расспрашивает, какая там обстановка. Парнишка говорит, что немцам, по-видимому, капут, потому что они не спят, наставили сторожи и что-то там шепчут, гогочут. Ему бы вот к школе, и она замкнута. В леске «багряной габой» кленовые листья лежат, аисты клекочут на мостике. И вспомнил юноша своей Смоленщини поля, калину «в пурпури, дубы, на отчем доме голуби» , гармошку, которая так играет, что сердце корнает. По хлопчину принести хоть какую-то книжку. Но книг нет, потому что даже за открытку — тюрьма. Вдруг мальчик вспомнил о «Кобзарь» . Быстро принес. Стали читать, и вот уже «бреде слепой кобзарь, и Гонта зовет на пожар, Кавказские горы, в мглу повыл, обильными кровию политы, челом подводятся к тучам. И Екатерина пивжива ребенок в хуртечи сповива, снега колышутся над ней, орел жаден Прометею кровавое сердце розбива» . Кто же тот Проме-тей? «То был юноша, что у бога украл огонь и знак того огня принес человеку». — «И богубив его? » — «Нет, нет, скарав пожизненно, в единственных приковал к скале, словно к порога». — «То и что? » — «Он не покорился богу». — «Вот человек! » Так говорили между собой до полуночи мальчик и солдат. III По дворам, как и чума, ходила облава немцев. «Ужас, немой, холодный, до утра гремел примерами на крыльце, стрелял, свистел, жег в прах» . Вот уже мигает лихтарень в овине, где спит боец. Схватили его, как серые вороны. Когда выводили за двор, взгляд юноши упал на две оборванные воритни. Казалось, они шептали: «Нам поверь. Мы эту обойдем беду Мы еще скрипитимем у строя К нам хозяин хлеб будет везти Свадьба бубенами густыми Встречать будет молодую. А ты приходи, как будешь жил К нам в гости после жатв И, чтобы твое обрадовался глаз Мы так отворимся широко Чтобы ты и сучечка не вчепив!.. »

1

4,7(85 оценок)
Ответ:
mandarinka3001
mandarinka3001
16.11.2022
Офіційна музична редакція ухвалена Верховною Радою 15 січня 1992 року, текст гімну затверджено Законом України «Про Державний Гімн України» 6 березня 2003
Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року, коли на одній з вечірок у Павла Чубинського, етнографаа, фольклориста та поета, сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню, в якій згадувався цар Душан і в приспіві були слова «срце бије и крв лије за своју слободу» (або «срб се бије и крв лије за своју слободу…»). Чубинському пісня дуже сподобалася, і він раптом подався в іншу кімнату, а через півгодини вийшов звідти з готовим текстом пісні «Ще не вмерла Україна», яку тут же проспівали на сербський мотив. Деякі дослідники вважають, що на написання також вплинули мотиви мазурки «Jeszcze Polska nie zgineła…», яка згодом стала польським гімном. «Марш Домбровського» на той час був популярним серед народів, що боролися за незалежність (уже за кілька місяців після написання вірша Чубинського, почалося січневе повстання). Зокрема, на мотив цієї польської пісні словацький поет Само Томашек написав пісню «Гей, Словаки», що була гімном Словаччини та Югославії.

Поширення цього вірша серед українофільських гуртків, щойно об'єднаних у Громаду, сталося дуже швидко. 20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков дав розпорядження вислати Чубинського «за шкідливий вплив на розум простолюду» («за вредное влияние на умы простолюдинов») на проживання в Архангельську губернію.

Перша публікація тексту вірша Павла Чубинського — у львівському журналі «Мета», 1863, № 4. Отримавши поширення на Західній Україні, вірш не пройшов повз увагу релігійних діячів того часу. Один із них, отець Михайло (Вербицький), знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського написав музику до нього. Вперше надрукований у 1863, з нотами — в 1865. У 1917—1920 роках «Ще не вмерла Україна» став одним з державних гімнів УНР та ЗУНР. Зокрема, 17 червня 1917 року авторитетне американське видання The New York Times опублікувало замітку про затвердження офіційного перекладу гімну України:

Nay, thou art not dead, Ukraine,
See, the glory's born again,
And the skies, O brethren,
Smile once more!

As in Springtime melts the snow
So shall melt away the foe,
And we shall be masters
Of our homes.

Soul and body, yea, our all
Offer we at freedom's call—
We, whose sires were mighty
Cossack braves.[5]

Також, «Ще не вмерла Україна» Чубинського&Вербицького наряду з «Вічним революціонером» Франка&Лисенка, у виконанні хору Стеценка, лунали під час проголошення Акту Злуки.

1939 року «Ще не вмерла Україна» затверджений гімном Карпатської України.

Радянська доба
Коли в Радянському Союзі було вирішено створити окремий гімн для кожної країни в його складі, то «Ще не вмерла Україна» був відкинутий як варіант, щоб не викликати сепаратистські настрої серед українців. Потрібен був текст, в якому б стверджувалося, що Україна — держава, що входить до складу СРСР, що вона там «Між рівними рівна, між вільними вільна» та обов'язково повинна була висвітлена комуністична партія. Це завдання виконав Павло Тичина. Його варіант «Живи, Україно, прекрасна і сильна», покладений на музику Антона Лебединця, став державним гімном Української РСР у період .
15 січня 1992 року музичну редакцію М. Скорика та Є. Станковича (для хору та фортепіано) Державного гімну затвердила Верховна Рада України, що знайшло своє відображення у Конституції України. Всю оркестровку здійснив О. Морозов. Тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний Гімн України», котрий запропонував президент Леонід Кучма. Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний Гімн національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Президентом було запропоновано змінити звучання першої строфи гімну на «Ще не вмерла України і слава, і воля».

Цей закон підтримали 334 народних депутати, проти висловилися 46 із 433, що зареєструвалися для голосування. Не брали участі в голосуванні фракції Соцпартії і Компартії. З прийняттям цього закону Стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду. Національний гімн на музику Михайла Вербицького отримав слова, віднині затверджені законом.

Гімн України набув значної популярності в ході масових протестів 2004 та 2013 років.
4,7(82 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ