М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Решите тесты іть літературний псевдонім дружини п. куліша. а ганна барвінок; б олена пчілка; в леся українка; г марко вовчок про які історичні події ідеться в історичному романі п. куліша «чорна рада»? а про війну під проводом б. хмельницького 1948 — 1654 pp.; б про раду хмельницького з барабашем і зраду барабаша; в про складні часи після смерті б. хмельницького, обрання нового гетьмана на ніжинській раді «черні» у 1663 p.; г про трагічні для україни наслідки поразки шведської армії під полтавою. характеристика якого героя роману п. куліша «чорна рада» подана в таких рядках: «здоровенний козарлюга. пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа , піднявшись перше вгору, спадала за ухо, як кінська грива; уси довгі, униз позакручувані аж на жупан ізвисали…»? а брюховецького; б шрама; в кирила тура; г гвинтовки; д васюти. укажіть прізвище персонажа роману п. куліша «чорна рада», якому належать слова: «зложити докупи обидва береги дніпрові, щоб обидва… приклонились під одну булаву! виженем недоляшка з україни, одтиснем ляхів до самої случі — і буде велика одностайна україна». а сомко; б кирило тур; в брюховецький; г шрам; д гвинтовка. укажіть справжнє ім’я та прізвище марка вовчка. а лариса косач; в марія вілінська; б ольга кобилянська; г марія садовська. вкажіть тему твору марка вовчка «інститутка»: а показ житгя головної героїні; б показ нестерпного становища селян, наростання стихійного протесту проти панів; в зображення солдатських буднів; г зображення життя міщан; д розповідь про життя інтелігенції. від чийого імені ведеться оповідь у повісті марка вовчка «інститутка»? а катрі; б інститутки; в автора; г кріпачки устини; д старенької бабусі. про кого йдеться в повісті марка вовчка «інститутка»: «стоока наче була, все бачила, всюди, як та ящірка, по хутору звивалась, і бог її знає, що в їй таке було: тільки погляне, то неначе за серце тебе рукою здавить»? а про стару пані; б про панночку; в про устину; г про катрю; який твір марко вовчок присвятила т. шевченкові? а «козачка»; б «два сини»; в «інститутка»; г «кармелюк»; д «маруся». яке видання творів т. шевченка було надруковане з присвятою марку вовчку? а «» 1841 р.; б «кобзар» 1840 р.; в «кобзар» 1860 р; г «букварь » 1861 р.; д «живописна україна». «кулішівка» — це: а правопис, що придумав п. куліш; б місцевість, де народився п. куліш; в збірка п. куліша, що побачила світ у 1857 p.; г назва журналу, у якому п. куліш друкував свої твори. укажіть рік виходу роману п. куліша «чорна рада». а 1847 р.; б 1857 р.; в 1841 p.; г 1877 p. укажіть провідну ідею твору п. куліша «чорна рада». а єднання україни, встановлення миру, суспільної справедливості; б любов — найвища цінність людського життя; в людині варто жити за «законами серця»; г збереження культурних пам’яток. вкажіть різновид повісті марка вовчка «інститутка»: а історична повість; б соціально-етична повість; в філософська повість; г містична повість; д етнографічна повість. допишіть речення. у дусі якого літературного напрямку написана повість «інститутка»? — (1 ) «хрещений батько» збірки «народні оповідання» марка вовчка — … (1 ) напишіть міні-твір-роздум на одну із запропонованих тем: (3 б) а) зображення історичного минулого україни в романі п. куліша «чорна рада»; б) мій лист до улюбленого героя (героїні) роману п. куліша «чорна рада». в) марко вовчок – жінка-легенда. г) «значення діяльності п. куліша для відродження, культурного збагачення української нації». д) «образ панночки-інститутки (за повістю марка вовчка «інститутка»)

👇
Ответ:
1)А
2)В
3)В
4)А
5)В
6)Б
7)В
8)А
9)В
10)В
11)Б
12)А
13)А
4,5(34 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
mgam56
mgam56
25.10.2020
І. Карпенко -Карий - один з корифеїв української сцени . Драматична творчість І. Карпенка- Карого - найбільше досягнення української класичної драматургії XIX століття . Через величезну пізнавальної та художньої цінності його твори вже понад століття мають неабиякий успіх. «... Цілісність драматичної творчості Карпенка- Карого , - писав його видатний сучасник Іван Франко, - наповнює нас почуттям подиву його талантом. Охопити такий широкий горизонт , заселити його таким безліччю живих людських типів міг тільки першорядний поетичний талант ... ».
«Сто тисяч» - значний крок на шляху творчого зростання.
1 . Засудження недоліків суспільного життя. У п'єсі автор вістря своєї сатири спрямував проти сільських глитаїв , пронизаних ненаситної жадібністю до збагачення . Вся увага Карпенко -Карий зосередив на типовому образі « користолюбця ». Невдала спроба дешево придбати сто тисяч фальшивих карбованців виступає лише як епізод , який допомагає глибше розкрити характер персонажів. )2 . Центральний персонаж комедії - Герасим Калитка . ( Це черствий і старанний власник , який понад усе любить землю і намагається її придбати якомога більше. Жадібність збагачення стала єдиною всепоглинаючою пристрастю сільського глитая . Усі вчинки обумовлені цією пристрастю , підпорядковані цій мрії . Навіть родинні почуття у Мошни притуплені власницькими інтересами . Таких , як Герасим Калитка, в 80 -х роках було чимало , що дало можливість зграй шахраїв оббирати цих засліплених жадібністю господарів.
3 . Примарне прагнення Бонавентури . Копач захоплюється заповзятливістю таких , як Калитка, « господарських мужиків » , які поступово прибирають до своїх рук землі . Сам він теж мріє розбагатіти , тому й шукає скарб , перекопуючи тонни землі . Він хоче розбагатіти відразу , без виснажливої ​​щоденної роботи .4 . Своєрідність образу Савки . Кум Мошни , Савка , теж мріє про гроші. Заради них він готовий йти в пекло , віддати душу Люциферу . На Івана Купала він ходив на роздоріжжі кланятися Гнату Безп'ятов і попросити грошей . Заради збагачення він готовий на все , нічого не боїться : «Страшно тільки без грошей , - говорить він , - а з грошима , сказано ж, і чорт не брат».
4,4(84 оценок)
Ответ:
ParkAnna
ParkAnna
25.10.2020
Народився Василь Симоненко у селі Біївці Лубенського району на Полтавщині в селянській родині. Цей край пов'язаний із багатьма уславленими іменами та подіями. Наприклад, М. Коцюбинський побував колись поблизу Біївців біля криниці, поруч із якою відбувалися гомінкі ярмарки. Тут малий Василько вчився розуміти добро і зло, поважати людину праці.

Виховувався без батька. Дитинство і юність припали на воєнні та післявоєнні роки. Ще у школі Василь почав складати вірші, і школярі називали його гучним словом «поет». Після закінчення сільської середньої школи (із золотою медаллю) у 1952-1957 навчався на факультеті журналістики Київського інституту. Працював секретарем в університетській багатотиражці, був учасником вузівської літстудії.

Симоненко почав писати, навчаючись в університеті. З 1957 він був співробітником газет «Молодь Черкащини», «Черкаська правда», власкором «Робітничої газети». Як журналіст, у своїх статтях показував хиби партійно-бюрократичного апарату, через що зазнавав систематичного цькування з боку офіційних владних структур.

Перша збірка поезій «Тиша і грім» з'явилася у 1962 році й одразу стала подією у літературно — мистецькому житті України.

Навесні 1960 року в Києві було засновано Клуб творчої молоді. Учасниками цього мистецького утворення стали Алла Горська, Ліна Костенко, Іван Драч, Іван Світличний, Василь Стус, Микола Вінграновський, Євген Сверстюк та інші. Василь Симоненко брав активну участь у роботі клубу, багато їздив по Україні, залучався до літературних вечорів та диспутів, виступав на творчих вечорах...

А ще займався пошуками місць масових поховань жертв сталінських репресій. То було покликання серця, внутрішня, потреба і вираз болю за народ, над яким було вчинено нелюдську, звірячу наругу. У той час за участю Василя Симоненка було складено і надіслано до Київської міської ради Меморандум з вимогою оприлюднити місцезнаходження масових поховань і перетворити їх на національні місця скорботи та пам'яті.

Точкою останнього відліку для Василя Симоненка була подія, що сталася влітку 1962 року на залізничному вокзалі в Черкасах. Між буфетницею тамтешнього ресторану і Симоненком випадково спалахнула щонайбанальніша суперечка: за кільканадцять хвилин до обідньої перерви самоправна господиня відмовилась продати Василеві пачку цигарок. Той, звичайно, обурився. На шум-гам нагодилося двоє чергових міліціонерів і, ясна річ, зажадали в Симоненка документи. Не передбачаючи нічого, Симоненко пред'явив редакційне посвідчення. А далі... Далі були побої в районному відділку міліції. Побої особливо жорстокі, біль яких невгамовно мучив Симоненка до самої смерті. Трохи більше як через рік після цього — 14 грудня 1963 року — він помирає.

Після смерті поета видано такі збірки: «Земне тяжіння» (1964) (висунута на здобуття премії ім. Т. Шевченка за 1965), «Поезії» (1966), «Лебеді материнства» (1981), «Поезії» (1985), казки «Цар Плаксій та Лоскотон» (1963), «Подорож у країну Навпаки» (1964), збірка новел «Вино з троянд» (1965), «Півні на рушниках» (1992). Колись першим слухачем казок був син поета Лесик. Давно вже виріс Олесь, і ось уже нові покоління читачів читають казки Симоненка.

Василя Симоненка було посмертно удостоєно Національної премії ім. Тараса Шевченка в 1995 році.
4,4(41 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ