ІІІ. Рівень
1. Ідея: возвеличення краси екзотичного птаха, який робить всіх радісними, веселими; засудження заздрості, зла.
2. Підкова - Ірина Жиленко
Епітети: зелений, рожевий, фіалковий сніг; сніг легкий і рівний, стояли вперто.
Порівняння: підкову не просту, а золоту; таким, на місяць схожим.
Метафори: ішов сніг; Дід Мороз протрюхикав; серпиком лежала підкова; розгубились в небі літаки;
Персоніфікація: літаки кричали, крильцями дрижали.
Риторичні оклики: «Мама!», «Щоб все мені збулося!».
Повтори (тавтологія): «день при дні», «пада, пада, пада»
3. Характеристика героя пастушка з казки "Казка про яян", Емма Андієвська: Альтруїст, чуйний, цілеспрямований, добрий, безкорисливий, поважає старість, вдячний, цінує волю, винахідливий, не хоче ставати яянином.
Объяснение:
Одним з кращих творів письменника є "Казка про Дурила", написана в 1963 році. У своєму щоденнику Василь залишив такий запис "Вчора написав "Казку про Дурила". Написав одним подихом, хоч дещо було заготовлено раніше".
1963 рік — той період в житті нашої держави, який характеризувався нудотою й задушливістю. В історію він увійшов під іменем "застій". На думку істориків, ніякої, по суті, не було різниці між Хрущовською "відлигою" і брежнєвською "задухою". Тому-то й Замовчують наших "шістдесятників", поетів, які не хотіли миритися з певними установами і в своїх віршах викривали горе, керівників. Симоненко ще в 1955 році сказав:
Біля керма запроданці, кастрати
Дрижать від жаху в немочі сліпій...
Коли б оту толоку розорати,
Шевченко міг би вирости на ній!
Про що ж і про. кого "Казка про Дурила"? Зміст твору багатопроблемний як і багатопроблемне наше життя. Та ідея її така: засудження тих. хто відбирає у людини Батьківщину, відучує ц любити, ховає живе життя —"в хребтах високих паперових гір і заливає його чорнильними морями" облуди, забирає свободу освідчення любові до неї і притуплює історичну пам'ять, свідомість обов'язку.
Своїм твором В. Симоненко ще й ще раз ствердив високість Шевченкового:
Нема на світі України,
Немає другого Дніпра...
Твір складний, алегоричний, переповнений замаскованими алюзіями. Кожен образ символізує певне явище з життя країни. Не всі літературні критики саме це вбачають в оригінальному творі, дехто зводить тлумачення "Казки..." до народнопісенного джерела, а образи розцінює як казкових героїв з народних казок.
І все ж треба подивитися на твір іншими очима. У "Казці..." і царська сільська старшина, і сталінські ріки крові, і хрущовська лисина. Симоненко свідомо руйнує часові й просторові рамки, підкреслюючи цим спільні корені тиранії.
Казка про Дурила" — ще не до кінця осмислений твір В. Симоненка. Його треба читати й перечитувати. І сприйняти ідейний зміст його можна тільки при умові глибокого знання історії та літературного-процесу.
