Моя вертикальная реальность страшная
в моей реальности находится пеннивайз и другие призраки
в начале я ходил по улице и гулял,вдруг я увидел красный шарик,и взял его.И пошёл дальше. На середине:Потом я услышал смех жуткий смех пеннивайза.Я побежал со всей силой.Но не мог добраться до дома,меня схватил пеннивайз.Он усыпил меня и вёз в какое то место. Я не мог позвать на так как я не мог двигаться.Он остановился,и с кем то разговаривал,я открыл глаза с надеждой хоть что то увидеть.Там были люди в масках.Они все были в масках,мне было страшно и я потерял сознание.в конце:Он точит лезвия открыл мне живое и написал туда ОНО мне было больно но я не мог ничего сказать.Он оставил меня в тёмном лесу и ушёл.А я не мог ничего сделать и лежал утром меня забрали в больницу
головна думка повісті видатного українського письменника і. франка «захар беркут», на мій погляд, така: сила народу полягає в згуртованості, єдності і відданості своїй батьківщині.
у цьому творі письменник докладно розкрив умови життя тогочасних тухольців, їх побут, знання, головні риси характеру цих людей. живучи серед неприступних гір і лісу, вони вели безперестанну боротьбу з природою. ця боротьба породжувала у людей кмітливість, виховувала сміливість, гартувала волю, потребувала взає і дружніх дій. усі джерела добробуту на той час були суспільними, спільною власністю були ліси, земля і засоби виробництва. тому «мов одна душа, стояла тухольська громада дружно в праці та вживанню, в радощах і в горю.