На уроках ми вивчали байки Леоніда Глібова.
Усі вони мають повчальний зміст , та особливу мораль. Мораль - це прийняті в суспільстві уявлення про хороше і погане, правильне і неправильне, добро і зло. Тому байки Л. Глібова стали своєрідним символом добра та благородства, бо, черпаючи від народу мудрість, вчили добропорядності, честі, гідності та іншим споконвічним морально-етичним цінностям.
Кожна байка має свої цінності, наприклад:
1. Якщо не можеш чогось досягти, не посилайся на обставини, а потрудись. («Лисиця і виноград».)
2. Хто сильніший, той і правий. («Вовк і ягня».)
3. Роби те, що вмієш, а якщо не вмієш, то вчись. («Музики».)
4. Не хвались, якщо не можеш здійснити задумане. («Синиця».)
5. Не витрачай зайвих слів, краще зроби діло.(«Котик та кухар».)
6. Ніколи не смійся з чужого лиха. («Снігур та щиглик».)
7. Тебе хвалять - хвали й ти, хоча й нізащо. («Зозуля й півень».)
8. Не думай про майбутнє, а роби те, що подобається. («Стрекоза и муравей)
Можна багато говорили про те, чого навчає й від чого застерігає байка, як байкарі, сміючись, указували нам на наші недоліки. А от чи зуміли ви почути й відчути головне це вже інше питання.
Українська література реве, стогне і промовляє до нас речитативом надмогильних плачів. З епохи в епоху, із течії в течію смерть повертається до нас обличчям і ніколи спиною. Це й не дивно, адже мовчазна постать у каптурі вербалізує одне з наріжних питань людського існування, оприявлює страхи, надії та вірування. І література якнайкраще фіксує кожну зміну виразу мертвотного обличчя. Проте час від часу воно набуває іронічних рис, і тоді останній подих героїв відбувається не у славнім бою чи у флері благородної старості, а, наприклад, у калюжі. Тож ми вирішили скласти своєрідний український список премії Дарвіна, тобто відзнаки за безглузді смерті, який оцінюватиметься за до Омелька Кайдаша.
Объяснение:
