М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Іть визначити тему і ідею байки, та пізнавальне і виховне значення вийшла мишка-городянка, прехорошая панянка, раз у поле погуляти; а при тiм хотiла взнати, як там iншi сестри мишi, польовнички, серед тишi проживають, пробувають. мишка мишку миттю взнала — як селянка працювала, колоски собi збирала. — бiг! — так гукнула городянка. друга вчула, розпиталася i в нору городянку запросила по-простому, по-сiльському. там вона, бач, наносила колосочкiв, зернят рiзних, корiнцiв усяких пiзнiх; i усiм тим частувала, городяночку приймала, городянка призволилась, дечому то й дивувалась: — а се що у вас такеє? що ж, воно собi зветься як? — i городянка набiк голову схиляла та стекольце, як панянка, до очей все притуляла. гарненько, i, як стало вже пiзненько, городянка швидко встала. але подругу новую, тую мишку польовую, i до себе запрохала. отже, якось у недiлю, — в свято, бачте, на дозвiллю, — хуторянка на часинку подалася до будинку. городянка виглядала, хорошенько привiтала: — будь здорова, гостя ждана! се гаразд, моя кохана! бо якраз панiв немає, панство десь собi гуляє на банкетi. — по сiй мовi у буфетi господиня тая мишка, делiкатненька корпишка, почала всього шукати, все ласеньке добувати. повела тодi сестрицю у найкращую свiтлицю: там на килимi турецькiм посiдали нашi мишки. i горiхом смачним, грецьким, погострила зубки трiшки тая гостя польова. та хiба самi горiшки? о! була там i халва, i цукати, й пастила, хвиги-миги, марципани, — прямо ïжа без догани! але тiльки що розсiлись та гарненько примостились, коли це дзвiнок як дзенькне, на господу всю як бренькне! слуги i в хату, в тую пишную палату, увiйшли i панi, й пан, — так i сяяв весь жупан! отже, мишки нашi швидко повтiкали, куди видко! i сказала хуторничка: — прощавай, моя сестричко! хай ïй цур, оцiй палатi! я волю у простiй хатi простим зернятком живитись, нiж на всi боки дивитись — чи не ввiйде хто, не зрушить та ногою не будь здорова, моя любко, хай господь тебе боронить, я додому йду, голубко, — там нiхто у нас не

👇
Ответ:
данна16
данна16
16.06.2022
Тема:Життя панянки і селянки миші
ідея : не потрібно ставити себе вище, краще буди в затишку, аніж на сторожі.
пізнавальне і виховне значення: що потрібно до один одному, мати свій дім, і не дивитися хто бідний ,хто багатий, а працювати , аби далі було добре.
4,4(20 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Liliya35381
Liliya35381
16.06.2022

Як антипко заважав наталочці? Він кинув її у колодязь Як Машка Наталочку? Вона засвітила фарами.Що казала мама коли вони переконували покупця? Вона казала про куб княгині Ольги Що казав тато коли вони переконували покупця? Що їх покарають законом Що казала Наталочка? Навіщо антипко туди приїхав? Щоб настроювати покупця та продавця на злочин. Куди діли шаблю коли вони її врятували? Її повезли в театр.Чому машину звуть Машка? тому що одного разу мама сказала коли мотор не заводився вона сказала нуно Машка не брикайся.Як відреагували родичі коли тато привіз машку?Мама казала що це старе одоробло Наталочка казала що це чудова машина.що показував привид коли вони прийшли до сусіда? Він показував битву і шаблю

4,6(50 оценок)
Ответ:
ivanychboss
ivanychboss
16.06.2022

гуцули — оригінальний народ, з багатою фантазією, зі своєрідною психологією. глибокий язичник-гуцул все своє життя, до смерті проводить у боротьбі зі злими духами, що населяють ліси, гори і води.у повісті гуцульщина вимальовується перед нами такою, якою сприймали і бачили її самі гуцули, котрі
вірили в те, що природа одухотворена, жива, діюча, населена добрими і злими духами.здавна дотримувалися гуцули і народних звичаїв. наприклад, трембіта збирала горян і на похорон, і на весілля. а за давнім звичаєм, на похороні, біля труни небіжчика, його родичі танцювали і співали пісень, бо вважали,
що проводжають людину в інший, кращий світ.

властиве було також гуцулам почуття прекрасного. вони мали добре розвинені чудові естетичні смаки. досить згадати лише деякі мистецькі вироби, зроблені ними: вишиті рушники чи сорочки з незвичайними мережками і візерунками, майстерно і зі смаком
оздоблені криниці, чудові іграшки та різні предмети побуту, вироблені з дерева і розписані яскравими фарбами, незвичайний, чудово розшитий національний одяг. а любов до музики, коломийок, які гуцула все його життя! здається, у цьому співучому краї, серед квітучих полонин, співають всі — від сивого
шумливого черемоша до старої гуцулки. добре вміє фати на флоярі іванко. складає й співає пісень і марічка своєму іванкові. вони з'являються в неї ніби самі по собі.і ще одна дуже важлива риса характеру гуцулів. вони народ гордий: захищати гідність роду, честь родини наказує їм голос предків.гуцули
— справжні діти природи, яку вони сприймають як живу істоту, чарівну і загадкову. деякі люди розуміли світ духів, уміли ворожити, вірили в силу слова, в чародіїв, що бурю, град, громи. тому в повісті невипадково живуть і нявки, і чугайстер, і градовик юра, і відьма хима. демонологія в повісті — це
світосприйняття гуцула.

4,5(93 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ