Кожен сам формує свій світогляд та визначає свої життєві принципи. Існують такі речі, що змінити в своєму житті просто неможливо. Кожна людина народжується в родині, що обирає доля. Дитина, наче молоде дерево, приростає до своєї рідної землі. Батьківщина – це не просто держава. Протягом певного часу кордони країн змінюються, та в серці назавжди залишається шматочок теплого почуття, що пов’язано з Батьківщиною. Куди б людину не занесла доля, та все одно манить завжди рідний край. Найдорожче, що є в житті кожної людини це батьки. Саме вони найближчі люди, найкращі друзі та опора і підтримка. Вони дають життя та приводять дитину в жорстокий дорослий світ. Недооцінити значення батьків в житті неможливо, в будь-яких випадках перше звертання в різних ситуаціях однозначно до батьків. Ці близькі люди і формують відношення до Батьківщини. Можна порівняти значення батьків та рідного краю в житті родини. Ці почуття зрозуміло різні, одна любов до близьких людей, інше почуття патріотизму, та їх об’єднує загальне направлення. Це почуття вдячності і в той же час відповідальності. Та вже неважливо, де ти саме народився, це почуття не залежить від обставин. Воно абсолютне і народжується з самого дитинства. Людина може жити в будь-якій країні, але Батьківщина назавжди залишиться в її серці. Сьогодні існує багато суперечок з приводу критики Батьківщини, політики та в цілому відношенню людей до рідної землі. Батьківщину не обирають, її можна поважати чи байдуже ставитися. Та кожен обирає свою філософію життя. Не поважати Батьківщину це так само як не поважати батьків. Хіба можна осуджували вчинки близьких людей чи звинувачувати суспільство за складні умови існування? Є речі, що залишаться в житті кожної людини назавжди. Вони світлим променем проходять через все існування та ведуть по життю. Вони вписані в історію кожної людини та визначають її суть, корені та історію виникнення. Для побудови успішного майбутнього потрібно з гідністю оцінити свою землю і батьків. Саме повага забезпечить міцну культурну платформу розвитку нащадків.
Мартин Боруля – головний герой однойменної трагікомедії Івана Карпенка-Карого, заможний хлібороб, який домагається втрачених дворянських прав.Характер Мартина Борулі: не є скнарою і не знущається з бідніших за себе, має безглузде бажання будь-якою ціною стати дворянином і не бачить перепон на його досягненні. Його комізм полягає у несумісних із його мужицьким вихованням та освітою дворянськими звичаями та ведення життя. Він прагне захистити свою гідність і оберегти дітей від тяжкої селянської праці.Ставлення до інших: зневажає Красовського, наївно довіряє повіреному Тренделєву, любить свою сім’ю і прагне для неї кращої ,дворянської, долі, але не зважає на бажання родичів, якщо вони стають на заваді його меті.Ставлення інших до Мартина: Тренделєв його дурить, родичі та друзі його не розуміють і хочуть, щоб він знову став звичайним чоловіком без бажання бути дворянином.Ставлення автора до Мартина: за прототип Мартина було взято батька автора. Цим Іван Карпенко-Карий показує своє ставлення до прагнень батька, а саме комізм ситуації, використовує іронію та сатиру
У мене багато гарних куплених ялинкових прикрас. Вони кольорові та різної форми. Проте є одна давня скляна хатинка з багатьмя віконцями. Така, яка зігріває родину у холодну зимову пору. Над дахом стелеться дим від новорічної пічки. Вона не найкраща, навіть помарніла від часу. На свята мама вішає іграшку високо-високо, щоб наш кіт випадково не зміг зачепити хвостиком. В такий час він любить спати під ялинкою, ніби у казковому царстві.Передалась маленька яликова прикраса від прабабусі до бабусі, потім до тата. Ось чому вона найдорожча у нашій родині.
Батьківщина – це не просто держава. Протягом певного часу кордони країн змінюються, та в серці назавжди залишається шматочок теплого почуття, що пов’язано з Батьківщиною. Куди б людину не занесла доля, та все одно манить завжди рідний край.
Найдорожче, що є в житті кожної людини це батьки. Саме вони найближчі люди, найкращі друзі та опора і підтримка. Вони дають життя та приводять дитину в жорстокий дорослий світ.
Недооцінити значення батьків в житті неможливо, в будь-яких випадках перше звертання в різних ситуаціях однозначно до батьків. Ці близькі люди і формують відношення до Батьківщини. Можна порівняти значення батьків та рідного краю в житті родини.
Ці почуття зрозуміло різні, одна любов до близьких людей, інше почуття патріотизму, та їх об’єднує загальне направлення. Це почуття вдячності і в той же час відповідальності. Та вже неважливо, де ти саме народився, це почуття не залежить від обставин. Воно абсолютне і народжується з самого дитинства. Людина може жити в будь-якій країні, але Батьківщина назавжди залишиться в її серці.
Сьогодні існує багато суперечок з приводу критики Батьківщини, політики та в цілому відношенню людей до рідної землі. Батьківщину не обирають, її можна поважати чи байдуже ставитися. Та кожен обирає свою філософію життя.
Не поважати Батьківщину це так само як не поважати батьків. Хіба можна осуджували вчинки близьких людей чи звинувачувати суспільство за складні умови існування? Є речі, що залишаться в житті кожної людини назавжди. Вони світлим променем проходять через все існування та ведуть по життю. Вони вписані в історію кожної людини та визначають її суть, корені та історію виникнення.
Для побудови успішного майбутнього потрібно з гідністю оцінити свою землю і батьків. Саме повага забезпечить міцну культурну платформу розвитку нащадків.