Тугар Вовк бувагу підступний,хитрий,гордий. ВІнші іколи не слухав думку свого народу. Він завжди робив все на свою думку. Захар Беркут був добрий, мужній. Він завжди слухав думку свого народу і на відміну від Тугара вовка він завжди був з своїм народом
Нерозлучні друзі Митько і Сергійко. Хлопчики не дуже успішно закінчилип’ятий клас і перейшли в шостий. На літні канікули вони отримали завданнязібрати гербарій, але й не збиралися цього робити. У вересні хлопці знайшливдома якийсь гербарій, підписали його і здали. Як виявилося, цей альбомстарший брат Митька взяв у приятеля, а той теж взяв його на роботі на двадні. Був великий скандал, Митькові дісталося від брата, а в школі вчителькаще довго згадувала цей випадок.У дружбі двох хлопчиків Митько верховодив. Це саме він придумав поїхати на канікули до бабусі, він приготував цілу промову, яка мала переконати батьків відпустити їх у село. Митько показав Сергійкові озеро і запропонував залишатися в курені в лісі на ніч. Сергійко спокійніший, він підтримує всі ідеї свого друга і допомагає реалізовувати їх.Митько та Сергійко міські жителі, їм треба було виявити неабияку відвагу, щоб залишитися вночі в курені біля озера. Серед лісу, за три кілометри від села, хлопчики вистежували чудовисько, чергували біля вогнища. Звичайно ж, вони боялися невідомих нічних звуків, але підтримували один одного і не кидали в біді.Митько і Сергійко ніколи не сварилися, хоча іноді між ними виникали непорозуміння. Якось хлопці нагадали один одному про їхні проблеми в школі: про Сергійкову трійку з фізкультури, про сині листочки в альбомі Митька. Але не дуже приємна розмова закінчилася тим, що хлопці розсміялися, і настрій для сварки одразу зник.
Гадаєш ти мене образив, коли бандерівцем назвав? Скажу тобі на це одразу – Я ним не був! Тепер вже став! Сприймаю це, як нагороду! Звання, присвоєне за те, Що сином став свого народу, Любові почуття святе! Люблю безмежно рідний край, Цю чарівну, магічну мову, Дарований Всевишнім рай, Красу дівочу чорноброву. Люблю за щедрість і за спів, Шалені ночі солов’їні, Коли бракує навіть слів, Освідчитися Україні! А ти мене за цю любов Оскаженіло ненавидиш. Не я до тебе! Ти прийшов, На мою землю і тут гидиш! Іди подальше від гріха, Моє терпіння не безмежне. Нехай святиться у віках В борні здобута НЕЗАЛЕЖНІСТЬ!
Захар Беркут був добрий, мужній.
Він завжди слухав думку свого народу і на відміну від Тугара вовка він завжди був з своїм народом