Родина Кайдашів являє собою своєрідне художнє узагальнення стану селянської родини у певний період її розвитку, стану суспільства взагалі. Ті видозміни, що сталися з членами родини, можна було б назвати моральною катастрофою. І тому досить смішна й гумористична повість викликає у читача зовсім не веселий сміх, а сміх крізь сльози. Тому що на його очах відбувається знищення найважливішого складника родини і суспільства загалом — сімейного затишку, порозуміння між близькими людьми. Усе це, ніби повінь, змиває сила руйнування і саморуйнування.
Ми самі є природа. Вона всюди. Всередині, зовні, скрізь! Є жива і нежива природа, і вони допомагають нам жити, виживати по-своєму. Нежива дає нам матеріали для житла. Як для фізичного матеріалу: камінь, скло і т. д. Так і матеріали для духовного житла. для розуму, щоб ми міркували, ставили теорії, експерименти, прагнули до чогось. Наприклад: сонце чи якась зірка. Це природа, вона не жива, але вона дає нам поживу для роздумів.А жива природа дає нам багато більше. Наприклад їжу. Без їжі ми б померли. Або одяг. Але мені не подобається одяг зі шкіри або шкури. Це жахливо і жорстоко. Тварини наші брати, а ми, заради моди їх вбиваємо. Це огидно. Але іноді у нас немає вибору. Природа дає нам життя. допомагає вижити, пропонує варіанти "що можна залишити після себе", а ми...Своє джерело життя - губимо. Сумно звичайно, але така дійсність.
