1) Нарешті прийшла весна! Як же довго на неї чекали. Усі маленькі лісові тваринки прокидаються від сплячки, дивуються, радіють сонечку.
Задзюрчать веселі струмки, рознесуть гарну новину по всьому лісу: «Весна прийшла!». А на галявині замріяно розквітає тендітний пролісок. Який же він зворушливий на тоненькій ніжці! А ці прозорі пелюстки! Як же я люблю весну!
2) Весна. В лісі несподівано почали біліти проліски. Струмочки співають свою весняну радісну пісню. Заслухаєшся.
Як прийшла красуня-весна, так і пташки прилетіли. Співають. Вітають свій край. Повернулися ластівки, будуть комашок ловити.
Але весняна погода все одно дає про себе знати. То дощ, то ясна погода, а то й морозець подує у свою морозну дудку. Часто буває й вітер.
Але, не дивлячись на все це, можна відчути, як до серця лине весела пісня пташок, як весна віє теплом.
Скоро почнуть квітнути дерева. А пахнуть! Біля кожної стежки то персик кидає пахощі своїх квіток, то яблунька віддає аромат біленьких або ніжно-рожевих квіточок.
Опадаючи, пелюстки не припиняють пахнути, а навпаки, розносять пахощі по всіх вулицях, а вітерець легенько несе їх у небо.
Ось така вона, принцеса Весна!
3) Сьогодні дуже гарна погода, щоб описати її красу. Струмок, мов ранкова роса, і чистий, як сльоза. Його бризки летять вгору і на якусь мить перетворюються на веселку. А яке прекрасне небо сьогодні! Безхмарне. Блакитне. Дивишся вгору – настрій підіймається.
Весна, мов загадкова квітка, яка цвіте зеленими барвами. Вона змушує людей радіти, піднімати іншим настрій. Ось така вона, довгоочікувана весна!
Автор – Євген Гуцало
Жанр: оповідання
Головні герої: лось, два брати, браконьєр Шпичак
Тема: зображення боротьби добра і зла в протистоянні світу людей та світу тварин. Про лося, якого врятували хлопчики з річки, вбив їхній дядько
Ідея: уславлення мужності, хоробрості, співчуття, бажання допомагати іншим та охороняти дику природу; обурення жорстокістю та користолюбством.
Головна думка – Засудження безжального ставлення до тварин.
Проблематика: життєва позиція людини, ставлення людини до природи, жити по совісті. Автор показує, що те, що людина вважає себе царем природи, не дає їй права знищувати тварин для своєї розваги; люди мають усвідомити, що їх завдання — оберігати та захищати природу, турбуватись про неї, бути милосердним.
Місце дії: заповідник
