Князь Ігор — головний герой пам'ятки. Він воїн, політичний діяч Русі. Здійснив свій подвиг в ім'я рідної землі. Не маючи можливості взяти участь у поході проти половців у 1184 році, князь Ігор, запальний, честолюбний, побоюючись підозри у небажанні виступити проти половців, вирушив у похід самостійно. Незважаючи на затемнення сонця, лиху прикмету, князь не повернув додому, промовив воїнам слова, що стали крилатими: «Браття і дружино! Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути». Ігор закликав русичів або «голову свою положити, або напитися шоломом з Дону». Раптовість нападу на ворога важила дуже багато. І в п'ятницю, 10 травня, русичі розбили половецькі війська, взяли великі багатства: «золото, і наволоки, і дорогі оксамити». Але автор наголошує, що не багатство було основною метою походу. Князь Ігор узяв собі тільки почесні військові клейноди — «черлен стяг, біла коругов, черлена гілка, сріберне ратище».
Найповніше у творі невідомого автора "Слово про похід ігорів" відтворено образ головного героя - руського князя Ігоря. Він любить свою Батьківщину і ладен віддати за неї життя. Для нього краще смерть, ніж полон, який він вважає найбільшою ганьбою. Ігор мужний, рішучий, про це засвідчує те, що він не звернув уваги на лихе знамення природи(солнечное затмение, на укр точн перевод я не помню, мабуть сонячне затьмарення, але я не впевнена)і вирушає в похід, на що наврядчи у ті часи зважився б хтось інший. Це показує нам і іншу сторону князя - він необачний, недалекоглядний, надміру запальний, і це призвело до того, що його військо розгромлене, він в полоні, а руський народ і сама Русь знову не захищені від нападів половців.
Тримай, сподіваюсь, це тобі до
