Объяснение: «Ідея соборності та незалежності України» за романом П. Куліша «Чорна Рада»
У будь-який час були люди, яких не влаштовував дісйний у суспільстві лад, бо вони щиро прагнули незалежності та свободи для українського народу. Дуже довго Україна знаходилась під гнітом різних держав, не маючи соборності. Саме тому тема незалежності – одна з найбільш популярних серед вітчизняних творців слова. Одним із перших в українській літературі до цієї проблеми звернувся Пантелеймон Куліш.
У романі «Чорна рада» читач має змогу гти чимало різних поглядів на незалежність нашої держави. Так, Сомко – ідеальний український правитель, гетьман, що всі свої сили покладає на створення могутнього та соборного суспільства. Гетьман має на меті об’єднати всі українські території та створити єдину державу. Для цього, на думку Сомка, слід було утвердити владу старшин, які б могли тримати народ в покорі своїми сильними руками.
Проте, навіть влада тих часів була спроможна на хитрість. Саме тому Сомко зазнав зради. І це була зрада найближчих людей – полковників, у яких гетьман був впевнений, наче у собі. Окрім цього, слід було подумати про надання певних прав трудовому народу, поліпшення соціальних умов. На превеликий жаль, цього славетний гетьман не зробив, як і не зміг згуртувати навколо себе однодумців. Тому він не одержав перемоги і поплатився за свою неможливу ідею власним життям.
Іншим борцем за незалежність та єдність України виступає у творі полковник Шрам, що прихильно ставиться до ідеї створення автономної республіки. Чимало років полковник не зраджує себе у своїх прагненнях і ділом, а не лише словом, до здобувати волю Україні. Проте саме у образі полковника можна помітити певну непослідовність. Спочатку він зневажає простий народ, козаків, не вважає за потрібне враховувати їхні думки у вирішенні державних питань. У той же час Шрам із захопленням згадує минувщину, славетні подвиги запорожців.
У кожні часи наш простий люд був дуже довірливим до неправдивих обіцянок з боку влади, до клятв і присяг чергових конкурентів у політичних іграх. В епоху, зображену у творі П. Куліша, відбулось посилення тиску на простий український народ, зазіхання з боку північних сусідів, криваві війни та розбої. Окрім цього, нехтувались права, здобуті нашими співвітчизниками у боротьбі проти шляхтичів. Саме тому кажному із нас зрозумілі прагнення цих сміливих людей.
Івоніка.
"...очі Івоніки були дзеркалом самої доброти серця й чесноти..."
"Його сильні, залізні руки, чорні та тверді, заворушилися незамітно…"
"Гарна була земля.
...
Івоніка любив її. Він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого. Вона пригадувала чоловіка і жадала жертви.
Як була люта, боявся її більше, як почорнілого неба, що віщує тучу."
Марічка.
"...погляд у Марійки м'який, звичайно глибокий і зажурений, в усміху несказанно лагідний і гарний..."
"Одначе її тонке, ніжне обличчя з ясними лагідними очима усмиряло враження її занедбаного вигляду."
"Була се слабосильна, ще доволі молода жінка з ніжними рисами обличчя, на якім за першим поглядом було пізнати, що тяжка, ненастанна праця й жура, що гнітила її, надали її п'ятно старості."
