Відповідь:
Якщо мова про твір Михайла Стельмаха "Гуси-лебеді летять", то стосунки між його дідусем і бабусею були дуже теплі, щирі, ніжні. Михайлик казав про них так: "Я нiколи не бачив дружнiших людей, як мої дiди". Односельчани дивувалися цим стосункам : "Де ж це видано так жалувати в селянствi жiнку, як жалував вiн? Коли дiдусь пiзно повертався з роботи чи заробiткiв, то шкодував будити свою дружину, а сiдав на призьбi коло її вiкна i отут, припадаючи росою, засинав до ранку". Відчувалося, що всі радості і біди ці двоє все життя ділили порівно: і важкий селянський труд, і радість від народження дітей, і біль від їхньої втрати. А після раптової смерті дідуся і його дружина не довго затрималася на цьому світі.
Пояснення:
Мені дуже сподобався твір Володимира Рутківського «Джури козака Швайки» . Під час прочитання твору, я уявляв себе на місці головних героїв - Санька та Грицика. Прочитавши твір, я зрозумів, що дружба - спражній скарб. Варто цінувати тих людей, які є поряд з тобою. Також завжди слід залишатися патріотом. Саме цей твір пробудив у мені патріотичні почуття. Тепер я знаю, що варто бути вірним рідній землі, славити її та любити. Також не слід пробачати зраду. Українці - славний та сильний народ, який здавна прагне волі. Тож ми, молоде покоління, повинні справдити надії наших предків на щасливе майбутнє.
Адже Пройти через стільки випробувань и не пасти - є великим проявом сили і мужності. Всю історію існування України, її намагались знищити, підкорити та поневолити сусідні народи БЕЗЛІЧ разів, проте- марно.
Колись Україна була однією із провідних християнських держав, її вважали цінним союзником і серйозним ворогом. Який страх наводили козаки тільки при однієї згадки про них на турків.
Я дуже сильно пишаюсь тим, що народилась і живу тут, і що мої предки саме такі.