Цікавим є також персонаж Івана Котигорошка, з яким втікачі познайомились у табори біля переправи. Йому притаманні риси воїна: безстрашний, сміливий, той, ще не боїться смерті: «Хіба я боюся смерті? Сохрани боже!.. Пошли, господи, й завтра.. Раз вмирати — не двічі. Вмер — і край, більш не встанеш». Він не кинув Остапа напризволяще, коли його схопили козаки, що відловлювали селян-втікачів. Справжня мужність, схильність до взаємовиручки – ось ті благородні риси, якими наділено Івана і через яких його було позбавлено життя. Він загинув як справжній воїн – у бою.
Объяснение:
Автор , Григір Тютюнник
Назва твору, " Климко"
Жанр «Климко»: повість автобіографічної трилогії.
Побудова , складається із 6 розділів.
Тема «Климко»: зображення тяжких поневірянь Климка у часи фашистської окупації рідного краю.
Ідея «Климко»: прокляття війни, уславлення доброти, милосердя, чуйності, щирості.
Худ. засоби , «Чистий, виголений, і ясний (дядько Кирило)» «Троянди з трояндової сукні зацвітали в неї й на щоках» «Гойдалася довго, як маятник». «Климко прокинувся від холодної роси, …і побачив над собою скам’яніло - бузкове небо, яким воно буває лише восени на сході сонця,- без жайворіння, без легких з позолотою хмарок по обрію, без усміхненої радості пробудження». «Сивий, усатий і кругло – товстий, як справжній бочонок, аптекар любив походжати ранками по базару – в широких смугастих штанцях, у довгій, ледь не до колін, синій косоворотці, підперезаний крученим шовковим поясом з білими китицями». «Забовванів лісок, підіймався димок». « - Здалеку йдеш чи тутешній? – спитав. - З Донбасу я,- сказав Климко. - А-а! Землячок… По сіль, кажеш? Климко кивнув. - А що ж у тебе на сіль? - Торбинка осьо,- Климко зняв з плеча торбу. - Ні,- усміхнувся швець».
Объяснение:
