Тема: оспівування мужності, героїзму, винахідливості Б. Хмельницького — видатного українського гетьмана, його прагнення здобути волю і щастя народу в боротьбі з ляхами.
Ідея: уславлення Б. Хмельницького — народного ватажка, талановитого полководця, мудрого державного діяча.
Основна думка: народ шанує і поважає своїх захисників і тому прославляє їх у піснях.
Жанр: історична пісня.
Композиція
Експозиція: розповідь про Б. Хмельницького, порівняння його з хмелем.
Зав’язка: застереження гетьману — перед битвою з ляхами не пити Золотої Води.
Кульмінація: перемога над ворогом.
Розв’язка: «Утікали вражі ляхи…».
Художні особливості пісні
Метафори: «хміль в’ється, грає, кисне», «становили хати».
Епітети: «золота Вода», «хороша врода».
Гіпербола: «Гей, поїхав Хмельницький к Золотому Броду,—
Гей, не один лях лежить головою у воду».
Повтори: «Чи не той то хміль?», «Ой, той то Хмельницький», «…вражі ляхи».
Риторичні запитання: «Що коло тичини в’ється?», «Що по ниві грає?», «Що у пиві кисне?».
"Жди мене" - чудовий вірш. Думаю, що я ніколи його не зможу забути чи розлюбити. Адже в ньому пронизано стільки тепла, кохання, мужності, віри, скільки я не бачив(ла) ніде!
Читаючи його, легко уявити всі події, переживання головного героя. Надія на те, що кохана його дочекається надзвичайно захопила мене. Цей вірш став одним з найкращих, бо чи не вперше я настільки захопився(лася) почуттями в той час, коли була війна і чоловіки змушені були покидати свою домівку і йти захищати рідний край, рідну землю. Звичайно, що я був(ла) зворушений(а) словами автора. Надзвичайно шкода і головної героїні, яка всім серцем надіється на повернення чоловіка, котрий мужньо захищає її. Він дає зрозуміти з перших рядків, що не знає, коли повернеться, проте благає чекати його, не забувати.
Хочеться, щоб про цей вірш дізналися всі, бо він справді чудовий! А К. Симонов - талановита особистість, яка зуміла донести до нас справжні тогочасні переживання, почуття та реальні емоції людей.
