1. У творах цього періоду постали картини українського народного побуту, складні людські історії, зокрема жіночі.
2.Шевченко звернувся до композиційного прийому, тому що він дає змогу зобразити широку панораму Російської імперії, допомагає і розкриттю ідейно-тематичного змісту поеми, і жанровим особливостям, бо життя, змальоване у творі, дійсно нагадує сон, оскільки суперечите усім реаліям.
Назвав поему комедією, тому що в ній засуджується несправедливий лад виражений сатирою, гротеском, карикатурою а злою іронією.
3.Гротеск — художній засіб, прийом, що ґрунтується на свідомому перебільшенні, контрастах трагічного й комічного, де реальне в житті переплітається з фантастичним, страшне — з незвично смішним.
Гротесковим є й кінцевий епізод поеми, у якому від безглуздого крику царя провалюється під землю його челядь, без якої він стає жалюгідним, безсилим і смішним, саме в цей момент розкривається примарна сила царизму.
4.Образи – символи:
Сова– символ мудрості, істини.
Цар волі – узагальнений образ борців, носіїв провідних ідей;
рожеві квіти – безсмертні ідеї декабристів;
білі птахи -душі померлих на будівництві,
одна з пташок – Павло Полуботок;
5. У цій поемі йдеться про неможливість знищити душу народу, його прагнення до волі. Поема Т. Шевченка «Кавказ» присвячена щирому другові поета Якову де Бальмену, який загинув на Кавказі під час війни з горцями.
6. Ця поема звертання не тільки до сучасників поета. Це слово й до нас з вами. Він закликає до єднання, щоб усміхнулася наша заплакана мати Україна, обняла й благословила своїх дітей, із сьгоденними подіями це й зараз актуально.
На які цикли поділяються суспільно-побутові пісні? Що в них є спільного?
Суспільно-побутові пісні поділяються на козацькі, кріпацькі, чумацькі, бурлацькі, рекрутські та солдатські, наймитські й заробітчанські пісні. У суспільно-побутових піснях відтворене життя наших пращурів, пісні наповнені душевними переживаннями.
Козацькі пісні оспівують героїзм захисників рідної землі, їхню готовність пожертвувати родинним затишком і навіть життям заради її незалежності, в таких піснях досягають емоційного зеніту мотиви прощання з родиною та героїчної загибелі козака, передусім відображено емоції героя, а не самі вчинки.
Чумацькі пісні відображають життя чумаків, які заради добробуту своїх родин покидати домівки, ішли чумакувати.
Кріпацькі пісні відображають тяжке підневільне життя селян, протест проти приниження людської гідності й безправ'я.
Бурлацькі пісні сповнені тугою за батьківщиною, сім'єю; у них передано важку працю бурлака й зневажливе ставлення хазяїна до нього (бурлаки (заст.) — це селяни, які, тікаючи від закріпачення, наймалися на тимчасові заробітки, вони зазнавали поневірянь, терпіли голод і тяжку працю, проте були вільними).
У рекрутських (рекрут (іст.) — солдат-новобранець) піснях звучить туга за рідним краєм, домівкою, родиною, висловлюється протест проти панів, які насильно віддавали в солдати українських хлопців-кріпаків.
У солдатських піснях передана туга за рідним краєм, показана важка муштра.
У наймитських й заробітчанських піснях ідеться про долю наймита, якого хазяї зневажають, примушують після тяжкої роботи.
Объяснение:
УДАЧИ И ПОЛУЧИТЕ 5
