Вільний вірш, верлібр (вірш, у рядках якого може бути довільна кількість наголошених і ненаголошених складів, частіше без рими, є необов’язковою однакова кількість наголосів у рядках, одноманітні повторювані строфи, але вірш має свій власний ритм. Такі ознаки наближають вірш до прози).
Він не обмежений римами та не обтяжений складними художніми засобами:
тавтологія: «кожне слово нашої мови»; «тож»;
епітет: «пісенні слова»;
алітерація: повтор приголосних «с», «н» — «проспіване у Пісні».
Відмовившись від розділових знаків, поет побудував строфи на анафорі й художньому перенесенні.
Объяснение:
Більшістю, областю, жовчю, Керчю, фальшю, честю, радістю, кволістю, заздрістю, вірністю, молодістю, пошестю, швидкістю, смертю, суцвіття, суцвіть, істинний, узбережжя, суддя, основний, пів вікна (пишемо окремо), віддалений, пісенний, сумнівний, невпізнАнний (якого не можна впізнати), невпІзнаний (якого не впізнали), стаття, статей, звучний, ллєте, військкомат, зілля, оббитий, беззмістовний, подвір'я, збіжжя, повістю, напоєний, каченя, навмання, незлічЕнний (у великій кількості), незлІчений (не порахований), щастя, пасся.
Додаткова інформація: літери великим шрифтом – наголошені.
1. Метро під свинарником:
а) гнів діда;
б) важка робота;
в) зло на Льоху Манюню.
2. Явина сім*я:
а)загадкове ім*я;
б)мисливець дід;
в)кортава сестра.
3. Прославлення хлопціів:
а) ідея про бій биків
б) вибір кращого бика;
в) драка хлопців.
4. Останні пригоді:
а) невдалий бій з коровою;
б) ідея про підводний човен;
в) врятування Собакевича.