Мені дуже сподобався твір Володимира Рутківського «Джури козака Швайки» . Під час прочитання твору, я уявляв себе на місці головних героїв - Санька та Грицика. Прочитавши твір, я зрозумів, що дружба - спражній скарб. Варто цінувати тих людей, які є поряд з тобою. Також завжди слід залишатися патріотом. Саме цей твір пробудив у мені патріотичні почуття. Тепер я знаю, що варто бути вірним рідній землі, славити її та любити. Також не слід пробачати зраду. Українці - славний та сильний народ, який здавна прагне волі. Тож ми, молоде покоління, повинні справдити надії наших предків на щасливе майбутнє.
Нерозумне кошеня Принесла кицька мишеня і каже кошеняті: -Ось тобі, грайся,учись мишей ловити.І пішла.Кошеня торкнуло лапкою мишку раз, удруге.Лежить мишка і не ворушиться.Схопило злегка зубами,а мишка: -Ой, ой! Мені ж боляче! Кошеня розціпило зуби, а а лапкою мишку тримає. -Відпусти мене,-просить мишка. -Не можу,-каже кошеня,-мене мама буде сварити. -Моя теж сваритиме,якщо я не прийду. -То твоя мама, а то моя! Вона буває дуже зла,як розгнівається,-каже кошеня. -А що ти зі мною робиш? -Повчусь, як мишей ловити, а тоді мама прийде, скаже, що робити. -Хіба так учаться?- пропищала мишка. -А як?- дивується кошення. -А так: я буду тікати, а ти наздоганяй - як у квача грають. -Це цікаво,- погоджуеться кошеня. -І дуже цікаво,- пропищала мишка. -Я як долічу до трьох, ти мене зразу ж відпускай. І тільки кошеня відняло лапу, мішка шусь- і нема.Як вітром здуло. Лаяла кицька кошеня.Вуха нам'яла, щоб пам'ятало науку.
