Було гарне утро. Усі гарні квітки розсцвітали. Пташки піли чудови мілодії. Прозора роса вже була на гарному листячку. Булу ще не так спекотно як днем. Утро прокидаються білі зайчики, рижі білочкі та усі други милі тваринки. Ранок іноді може нагадовати весну якщо це ранок літа. Ранком прокидаємося і ми.
У ЧЕРВНІ коли починалася русальна неділя в природі з'являлися якісь дивні істоти.Місячної ночі вони виходили з річок та озер граційні, стрункі і починали розважатись хто гойдався на рясному вітті,хтось катався на хвилях,а хто росчісував довгі коси.В народі вірять якщо зустрінеш русалку,то живим не залмшишся,бо вона ту людину залоскоче.Русалки- це бурна уява слов'ян.Та щоб з'ясувати звідки з'явилося сьлово "русалка" треба зазирнути зовсім в іншій куток історії.Колись давно в Римі було свято троянд,це свято поширилося в римській провінції.Пізніше давня Русь почала називати це свято "Русалії".Але нашим предкам не сподобався цей звичай і вони назвали їх Русалками.Слово "русалка" взяло свій початок у серкдньоморських краях і переінакшилось аж до Київської Русї P.s.Чуть не здох пока писал
Софійка, головна героїня твору, часто читає й перечитує відому казку про Русалоньку, яка вірно любила принца, врятувала йому життя, але так і не змогла стати для нього єдиною коханою. Дівчинка вимріяла для себе такий образ і бачила в особі однокласника Вадима Кулаківського прекрасного принца. Софійка відкрила, що стара шафа — це портал, який, міг перенести у минуле. Щоб позбавити рід Кулаківськіх від прокляття, дівчинка мандрує минулим, своїм втручанням змінює долі людей, які жили багато років тому, і сучасників. Сніжана— тітонька Софійки, доросла мрійниця. Сніжана, давно попрощалася з дитинством, але здатна по-дитячому мріяти. Вона добре розуміє племінницю,- адже й сама вірить у те, що коралі можуть принести щастя, адже вони передавалися від покоління до покоління протягом декількох століть.
