За часів козаків жила одна сім'я : дід, батько й мати, син і дочка. Під час татарської навали батьків і дідусів вбили, молоду дівчину забрали в полон, а її брат сховався. Як пройшла навала, то брат дізнався, що його сестру забрали татари. Він взяв зброю і коня і вирушив за сестрою. Під час мандрівки його спіткало багато небезпек: не раз здибувався з татарами, у степу, по якому він ішов, чатували хижі звіті... Щоб дізнатись, куди татари повели ясир, не раз приставав до козаків, з якими спільно боровся проти татар. Нарешті, через великі труднощі він дібрався до Криму. Але й тут він довго пробув, шукаючи свою сестру. Знайшовши, він викупив її і повернувся з нею додому.
Т.Г.Шевченко ! Досить було однієї людини, щоб врятувати цілий світ, цілу націю. Остап Вишня.
Доля карбувала його життя у формах трагічних. Виявляється, один повсталий проти всіх може важити більше, аніж багато повсталих проти одного ... Повстанець Шевченко був гнівною мовою цілого поневоленого народу ; мовою колючою, як дріт, але правдивою та прозорою, як сльоза. Мовою, в якій бурхлива епоха відлунювала в розлогих думах бандуристів — сама Україна була потрощеною бандурою з обірваними струнами. Разом з усією Росією — булав ярмі царсько-кріпосницької системи. І яких же нелюдських сил треба було, щоб відкрити очі сліпому народові ! А він підняв його, пригнобленого та приниженого, розтоптаного із землі, указуючи на шлях та розплющуючи очі. Поет прагнув розбудити пам’ять народу, нагадати про мужність і незалежність наших предків. Він закликає нас подивитися на свою країну й «полюбити щирим серцем велику руїну». Вимучений фізично, та не зламлений морально, Шевченко навіть після заслання не зрікається України, продовжуючи писати. Існують закиди на те, що Шевченко — атеїст, але він відстоює християнський ідеал згармонізованої людини, яка живе у згоді з собою : Добре жить Тому, чия душа і дума Добро навчилася творить. Про Шевченка написано тисячі томів досліджень, та найпроникливішим шевченкознавцем був і залишається народ, про якого він писав; народ, який все це пережив. Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприйняття , наше минуле і нашу надію на майбутнє. Для мене Шевченко — це невичерпане натхнення, яке стане опорою для великих справ задля моєї України !
Митько – головний герой пригодницької повісті Я. Стельмаха «Химера лісового озера, або Митькозавр з Юрківки». Змальовуючи його, автор не дає докладного опису його портрета Риси характеру хлопців: а) чемність і доброта; б) мужність і винахідливість; в) повага до батьків і людей похилого віку; г) наполегливість і довіра; д) на зло відповідають добром. Здібності героїв: а) любов до книги; б) прагнення пізнати багато цікавого; в) надання до тому, хто її потребує; г) вміння орієнтуватися у природному довкіллі; д) мрія про славу. -=-=-=-=-==-=-=-=-=-=-=-=-=-=--=-=-=-=-=-=-===-=--=-=-=-=-=-=-=-=
