1. Козацькі співанки — народні, історичні співанки та думи в котрих оспівується Козацька доба. Містять героїчні, часом алегоричні, засоби опису смерті козака, від'їзд до чужих країв, сум за Батьківщиною, герці та баталії. Згодом до жанру було доєднано твори гайдамацької тематики[1]. Переважно не входили до репертуару придворних музик, їх розповсюдженням займались здебільшого кобзарі та лірники.
2. Найдавнішими за походженням є козацькі співанки, які виникли у XV—XVI ст. з появою козацтва. Вони найбільше увібрали в себе історичні реалії своєї доби. Маючи у своїй основі реальні факти і явища (боротьба з турецько-татарськими нападниками, перемоги і поразки козацького війська.
3. Однією з найпоширеніших тем козацьких співанок є прощання козака з рідними та його від´їзд з дому. Ці співанки завжди пройняті мотивом туги, патріотичні почуття відступають на другий план, основне місце займає смуток прощання з сім´єю, коханою дівчиною чи молодою дружиною.
4. Козацьке життя у ліричних співанках змальовано, як правило, поза межами битв, звитяжних подвигів. Центральна тема — козацький побут і викликані ним почуття та думки. Основні мотиви — життя в походах без відпочинку, коли нема де прихилити голови, і домом стає зелена діброва чи темний байрак
Серед великих літературних творців ім'я Т.Г. Шевченка, річницю від дня народження якого ми відзначаємо невмирущою любов'ю і славою. Тарас Шевченко — великий легендарний поет казкового краю, художник-мислитель, палкий захисник соціальних та національних інтересів українського народу, великий борець за волю свого народу, свого краю, обстоював права українського народу на його вільний суверенний розвиток. Його безсмертна спадщина — це вершина людського генія.
Тарас Григорович Шевченко — непримиренний борець проти будь-якого гноблення людини людиною, поет-гуманіст, глибоко народний поет. Писати вірші почав ще до звільнення з кріпацтва, бо до 24-х років був кріпаком. У 1840 р. вийшла перша поетична збірка Тараса Шевченка "Кобзар». Самою назвою автор намагався показали, що він виступає співцем народу, його прагнень, сподівань, мрій про кращу долю. «Кобзар» 1840 р. пройнятий стихійним протестом проти тієї несправедливості, яка існувала в Україні. З великої любові поета до України, до свого народу виросла правдива, неповторна поезія «Кобзаря».
Вопщемто они могут изменить судьбу своего народа создавая что-то новое.
какую судьбу они играют? (Элементарно) гении могут сделать судьбу своего народа лудше благодаря своему уму и даже судьбу мира сделать лудше они могут если захочат.