М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Хто для вас одіссей-герой чи звичайна людина? два-три речення.дуже треба

👇
Ответ:
mohob
mohob
20.05.2021

на мою думку Одіссей -герой , тому що ця людина має надзвичайну силу волі та не зважаючи ні на що йде до своєї мети. Ця людина є прекрасним прадставником незламності духу і вона показує що які б перешкоди не були на твоєму шляху все закінчеться і обовязково зійде сонце

4,7(5 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
OtlicnikKZ1337
OtlicnikKZ1337
20.05.2021
Повість починається з епізоду, який спонукає до роздумів, непевності протягом усього читання. потім дія повертає у часі назад, описується кожний з чотирьох героїв повісті окремо від інших – і у взаємодії. сюжетні лінії “шпага славка беркути”: життя кожного з чотирьох підлітків. дружба-протистояння славка і юлька. любовний трикутник юлько – лілі – славко часопростір: львів; зима проблематика “шпага славка беркути” формування характеру підлітка; вплив на його поведінку та світоглядні позиції сім’ї, школи, середовища тощо. змужніння й дорослішання дитини як розширення її життєвого досвіду: поступової «належності до світу», де більша відповідальність, «де ніхто не має права легковажно, безвідповідально й нерозсудливо ставитися до життя», де суворіші закони та випробування. самореалізація дитини. стосунки ровесників (перше кохання й протистояння, суперництво друзів і самоствердження). діалог поколінь, батьків і дітей, їх стосунків. морально-етичні проблеми (чесність, підлість, байдужість, безвідповідальність та і як бачимо, це проблеми вічні, хоч вони і на реалії тієї чи іншої епохи. ніна бічуя в цьому тексті звела ці реалії до мінімуму. тільки окремі деталі свідчать про те, що зображувані події розгортаються на тлі повоєнного життя радянської країни. поза текстом залишаються диктовані режимом правління злободенні проблеми того часу, ідеологічна заангажованість. винятком є хіба що сцена суду над дитиною, яка відбувається в умовах радянської школи. авторка займає однозначну позицію в зображенні цього явища. але хіба в наш час діти не стають свідками, а то й жертвами загального осуду, підступності ровесників, протистояння в шкільному колективі? на жаль, подібні явища мають місце в сучасному суспільному житті. автор: j. g. (джей джи) у рубриці: укр. літ. схожі статті “ритуал” дяченко характеристика героїв “хазяїн” аналіз твору «як я люблю оці години праці» аналіз образ ольшанського свіччине весілля коментарі: 2 роки ago starfire знайомство з головними героями – це не зав’язка, а експозиція. зав’язка – це вступ героя у конфлікт. а конфлікт – протистояння юлька і славка. це – сюжетна лінія. відносно цього конфлікту життя і навчання підлітків є розширеною експозицією. не слід забувати, що маємо справу з психологічною повістю, де передумови, причини і внутрішнє обґрунтування вчинків герїв мають куди більше значення ніж сам опис конфлікту. любовний трикутник – це зав’язка (герої вступають у приховане протистояння), двобій – це розвиток дії (протистояння посилюється, напруга росте), помста юлька – розвиток дії (напруга зростає), підготовка до суду – розвиток дії (напруга ще більше зростає), суд – кульмінація (момент найвищої напруги, невідомість), виправдання славка і байдужість юлька – розв’язка (напруга падає, конфлікт частково вирішується), з’ясування вини юлька і ставлення до цього лілі – розв’язка (основний конфлікт вирішено)джерело:   довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
4,4(66 оценок)
Ответ:
Nickhoffmanru
Nickhoffmanru
20.05.2021

Іван Нечуй-Левицький — один із найвизначніших українських письменників, автор таких відомих творів з народного життя, як "Микола Джеря" і "Кайдашева сім'я". Ці твори стали неначе чистими перлинами на ґрунті української літератури, виділяються своїм високим художнім рівнем, письменницькою майстерністю.

Уже з перших сторінок повісті "Кайдашева сім'я" читач потрапляє в село Семигори, що знаходиться в яру, який "в'ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами". В уяві постають під солом'яними стріхами хати, подвір'я, що огороджені невисокими тинами, з димарів ледь помітною змійкою вгору піднімається дим. Нарешті зустріч з героями. Неначе живі стають вони перед очима. Ось Маруся Кайдашиха — гарна господиня, що рано встала і почала готувати сніданок. Кріпаччина висушила її душу, знищила в ній все добре, ніжне, ласкаве, Тепер жадоба до власності керує всіма її вчинками. Вона довгий час працювала в панів, навчилася зневажливо ставитись до бідніших за себе. Саме через це в сім'ї найчастіше виникали сварки.

Тут. же її чоловік Омелько Кайдаш. Він не сидить без діла. Працює по господарству. Його зовнішність і характер мали на собі відбиток важкої праці. Пекучий біль неволі, який залишився в його душі, він намагався залити горілкою. Вона й довела його до загибелі. Стає жаль цього працьовитого, доброго чоловіка, якого згубило пияцтво, безвихідність підневільного життя.

Чим більше заглиблюєшся в текст, тим важче стає на душі. Але чому ж? Та тому, що рідні люди перетворюються на ворогів. Невже так можна ненавидіти найрідніших? І через що? Хіба тут винна лише власність? А де поділися людська совість, повага, милосердя, душевна щедрість? Якими ж принципами керуються герої твору? Постійні сварки за "моє" і "твоє", життя за принципом: "моя хата скраю", думки тільки про себе, а про інших байдуже. Відстоюючи ці принципи, вони готові очі повибивати одне одному. І не тільки у переносному значенні, адже Мотря у сварці за мотовило дійсно вибила свекрусі око. А пригадаємо епізод, коли та ж Мотря полізла на горище, щоб забрати свою курку, і заодно покрала яйця в Мелашки. Лаврін забрав драбину, і "Мотря теліпалася на стіні, наче павук на павутинні". Читаючи повість, ми сміємось. Але сміх цей гіркий. Письменник з такою художньою майстерністю змалював дрібновласницький побут українського села, щоб ми від душі посміялись і разом з тим здригнулися від жаху. Ми ж знаємо, що українці — народ добрий, щедрий, привітний, гостинний. Але стає зрозумілим, що постійні злидні, нестача зробили їх дріб'язковими, виховували жорстокість, злість, бездушність, заздрість.

4,6(95 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ