Читати - це завжди круто. Немає кращого адреналіну ніж переживання усьго змісту, що передає автор. Я читаю безліч книг і одна з улюблених це твір Сюзани Коліннз "голодні ігри". Так є і фільм за цією книгою, але він не несе всієї тієї задумки. Коли ми переглядаєми кінострічки, то стаємо звичайними зацікавленими глядачами. Отже, у книзі "Голоні ігри" розповідається про світ із звичними для нас гріхами. Романтика, вбивство, загадка, інтрига і трішки новітніх технологій та жахів. Все, що треба для підлітка. Катніс, головна героїня твору немає особливих відмінностей, окрім чистої відваги й людяності, здатності розуміти власні помилки і пробачати. Описи сім'ї, ворогів і навіть посередників дають змогу відчути вплив змови та образи, критики персонажів, страху. Я вважаю це фантастична книга. Вона нагадує мені про нашу країну і до того ж дуже влучно.
Важко описати що таке щастя взагалі. і також важко визначити, яку людину можна вважати по-справжньому щасливою. щастя це, напевне, той стан душі коли навкруги світ в найяскравіших кольорах і посмішка не зникає з обличча. але існує багато питань. чи завжди щастя це гроші? чи завжди щастя це душевна втіха? я вважаю, що та людина щаслива, яка знайшла для себе золоту середину, коли матеріальне урівноважене з духовним. як що до мене, то я - щаслива людина. я почуваю себе саме так коли я дарую щось гарне близьким і вони тішаться, коли я слухати комусь музику або показую фото, яке мені подобається, і людині воно теж справді подобається, коли спрацьовує закон подвійних випадків (бо я в нього вірю), коли немаю ніяких сумнівів, коли в мене купа цікавих ідей, а саме головне коли я починаю щось дуже сильно хотіти і мрія неодмінно збувається. тож по-справжньому щасливі люди ті, чиї мрії здійсенюються.
Читати - це завжди круто. Немає кращого адреналіну ніж переживання усьго змісту, що передає автор. Я читаю безліч книг і одна з улюблених це твір Сюзани Коліннз "голодні ігри". Так є і фільм за цією книгою, але він не несе всієї тієї задумки. Коли ми переглядаєми кінострічки, то стаємо звичайними зацікавленими глядачами. Отже, у книзі "Голоні ігри" розповідається про світ із звичними для нас гріхами. Романтика, вбивство, загадка, інтрига і трішки новітніх технологій та жахів. Все, що треба для підлітка. Катніс, головна героїня твору немає особливих відмінностей, окрім чистої відваги й людяності, здатності розуміти власні помилки і пробачати. Описи сім'ї, ворогів і навіть посередників дають змогу відчути вплив змови та образи, критики персонажів, страху. Я вважаю це фантастична книга. Вона нагадує мені про нашу країну і до того ж дуже влучно.