Візантійський історик Прокопій Кесарійський у своїй праці «Історія війн» описує склавинів та антів – можливих предків українців – як людей, що непідвладні комусь одному. Вони вирішували усі справи спільно, народовладдям.
Конституція Пилипа Орлика – перша українська та одна з перших європейських конституцій – запропонувала розподіл влади на окремі гілки й критикувала «самодержавство».
Дивлюсь я на небо та й думку гадаю» – перша пісня, яка прозвучала у космосі. Її проспівав український космонавт Павло Попович на кораблі «Восток-4» спеціально для конструктора космічних кораблів українця Сергія Корольова. Його Ілон Маск, засновник космічної компанії SpaceX, назвав одним з найкращих фахівців у галузі.
Уродженець Полтави Юрій Кондратюк розробив «теорію зупинки» на небесному тілі з сильним гравітаційним полем. Ще студентом гімназії він зрозумів, як забезпечити посадку та зліт усього космічного корабля. Уже через 40 років американці успішно використали розрахунки Юрія Кондратюка під час висадки астронавтів на Місяць.
Ерцгерцог Вільгельм Габсбурґ так захопився українською мовою та культурою, що це забрало його життя. За любов до вишиванок отримав прізвисько Василь Вишиваний, він писав вірші українською, командував загоном Українських січових стрільців, а згодом став міністром УНР. Радянські агенти викрали його у Відні, а потім засудили до 25 років тюрми за спробу створення «самостійної України».
1976 році під час матчу між СРСР та НДР у Монреалі канадець українського походження Данило Мигаль вибіг на поле у вишиванці та з прапором України і станцював гопак. На самому стадіоні 150 українців вивісили плакат із написом «Свобода Україні!».
Порівняльна характеристика Мотрі та Мелашка із повісті "Кайдашева сім'я":
Мотрі та Мелашка - абсолютні протилежності.
Мотря - дочка заможних батьків. Вона не знала злиднів, проте ніколи не була гордовитою. На початку твору Мотря - добра, активна та життєрадісна дівчина. Проте шлюб та постійні сварки змінюють її. Саме вона виколює свекрусі око та душе тішиться з цього.
Мелашка - дівчина з дуже бідної родини. Вона звикла терпіти нестатки. Мелашка була доброю, щирою, піддатливою, терплячою, ніжною та лагідною. Та навіть таку дівчину лють та жорстокість свекрухи та невістки змогли змінити - Мелашка починає брати участь у сварках.
Объяснение:
Другий цар із роду Романових Олексій Михайлович ставився до України як до завойованої території. Почалось з нього, а закінчилось масовим винищенням українців і сплюндруванням національної душі. Українська нація опоганилась під впливом чужих поглядів, чужої науки, чужої культури. І це було неминуче через чуже панування. А коли не було чужого панування, то треба було обціловувати "власть імущих", як це і зробив за час своєї влади В. Щербицький, заборонивши друкувати українською мовою навіть афіші. Тому-то п'єса Миколи Куліша "Мина Мазайло", темою якої є міщанство та українізація, на сьогодні досить актуальна. П'єса присвячена питанням національного відродження України.
В особі Мини Мазайла автор висміює українських перевертнів, які відцуралися всього рідного, своєї нації, мови, культури. Мазайло намагається копіювати "все російське", категорично заперечує все українське, готовий вбити рідного сина, який не дає йому змінити прізвище. Мина говорить, що "українізація — це б робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади". Він прагне стати "порядочним человеком". Усе ніби було вірно. Все підпорядковано часу. Та раптом політика уряду змінилась. А скільки разів вона змінювалась? Ось і не збіглися плани Мини з політикою уряду — було поставлено "претворяти у життя українізацію". "І звільнено з посади за систематичний і зловмисний опір українізації службовця М. М. Мазайла-Мазєніна..."
Час, час, час. Пристосування до умов часу. Коли глянути в класні журнали (декілька років тому), то майже всі росіяни. А сьогодні? Всі мої друзі вже українці. Ну, хіба не Мазєніни?!. Так чому ж не актуальна п'єса?
Та хіба ж ми винні в цьому? Латиш, поляк, американець, француз, азербайджанець чує рідну мову з першої секунди життя. А потім середовище, школа, вузи і таке інше його рідною мовою. Радіо, телебачення, реклами, афіші — його мовою. І немає постанов про вивчення чи невивчення рідної мови. І немає того, що рідна мова звучить три години на тиждень.
Більше не хочу повертатись до героїв твору. Хочу відзначити, що М. Куліш любить рідну мову і дуже красиво про неї говорить. Але це далі. Бо не можу обминути дядька Тараса. Найперший слов'яно-український словник 1596 року Лаврентія Зизанія Тустановського він знає, і гетьманів України, і всіма силами намагається не дати Мазайлові змінити своє прізвище. Йому не байдуже українське мистецтво, він не хоче, щоб загинула така мелодійна мова. Але дядько Тарас не зміг перемогти у нерівній битві, йому лише вдається залишити корінь "маз", який нагадуватиме про славне минуле.
А тепер до мови. Із твору видно, як у Куліша боліло те, що одна з наймилозвучніших у світі мов — його рідна українська мова — стала пасербницею у своєму домі. Чому українська мова на своїй землі опинилася на задвірках? У комедії він розкрив, що причиною незавидного стану української мови є русифікація, що породила нігілізм, зневіру в престижність нашої мови. Його завданням було пробудити почуття національної самоповаги, сприяти виродженню мови, а також духовності, культури.
У різних епізодах в оригінальній формі письменник розкриває багатство, красу, національну своєрідність і неповторність української мови. Наприклад: "твої очі нагадують два вечірні озерця в степу". Яке прекрасне порівняння! Епітет "бразолійний" — темно-синій, а слово "бринить"... "Орел бринить. Це означає — він високо, ледве видно — бринить". "Можна сказати — озеро бринить. А от іще кажуть: сніжок бринить..." "Або кажуть — думка бринить. Це треба так розуміти: тільки-тільки береться, вона ще неясна — бринить". "Спів бринить! Це, наприклад, у степу далеко ледве чути пісню..." "Губа бринить. Так на селі кажуть: аж губа бринить, так цілуватися хоче".
Цим мова ніби говорить: "Подивись, яка я багата та красива".
Або, навпаки, Куліш показує економію мовних засобів у порівнянні з російською мовою. По-російськи: "ночью при звездах не спится", а українською — "зорію". Одним словом передається те, що російською мовою п'ятьма словами.
Куліш радить учитися мови на зразках народної творчості — піснях, думах, де наша мова збереглася в її первозданній основі.
Порушено в п'єсі і питання культури мовлення. Куліша непокоїть вживання нашої мови в засобах масової інформації, на афішах, у кінофільмах.
— От, наприклад, написи в "Звенигорі" — краса! Стильні, поетичні, справжньою українською мовою писані! А подивіться ви на написи по інших картинах. Олива з мухами! Немов навмисне жують таку прекрасну, таку милозвучну мову... (Мокій говорить).
Правдиво Й яскраво в п'єсі передано питання відродження української мови і поруч — зневажливе ставлення до неї: "хохлацька мова", "порепана", "засіб зробити з мене провінціала".
Чи не доводиться нам чути щось подібне і тепер?
Отже, розглянувши всі ці питання, можна сказати, що Микола Куліш актуальний саме на сьогодні. Він примушує нас думати над тим, як відстояти свою мову, культуру, історію, як відродити Україну.