Михайлику стало жалко бідної сина та жінки. Він бачив, як у неї покотилася сльоза, як їй відмовив у до один чоловік. Михайлик підійшов та дав жменю гарбузового насіння бідним людям, бо він не міг витерпіти байдужості дорослої людини
українець це не тільки громадянство це значно більше.Бути українцем означає дивитися на світ певним чином, як закладено в культурі нашого народу. Споконвіку рисами, притаманними українцям, вважаються гостинність, працелюбність, любов до рідної землі, неагресивність, поетичність, волелюбство. Велике значення в житті справжнього українця відіграють родина та праця. У нашій традиції поважне ставлення до батьків та взагалі людей старшого покоління. Українець не боїться важкої праці, робить натхненно, любить своє діло.Українські митці та політичні діячі, науковці та спортсмени – усі вони черпали натхнення в рідної землі та спрямовували свої зусилля на досягнення добробуту Батьківщини. я українець і я цим пишаюсь
Крилами, які тримають людину на землі, є чесність і щирість, поривання і вірність у коханні, довіра і щедрість, працьовитість і надія на краще життя, поетичність і мрії, тобто усе, чим сповнене наше життя. А ось існування безкрилої людини, яка не прагне до кращого і не вміє мріяти, залишиться сірим і нецікавим. Саме це й стверджується у поезії «Крига на Одрі», яка побудована на чіткому і короткому вираженні поетичної думки, на протиставленні та переліченні. Знайомлячись з поезіями Л. Костенко, я й сама замислилася над тим, що ж таке – людські крила. На мій погляд, такі крила є у кожного з нас, і чим доросліше стає людина, тим більше розкриваються її крила, але їх треба відчувати, ними треба вміти користуватися. Та для чого ж людині крила, якщо вона не літає? Крила ці – можливість піднятися якщо не над землею, то духовно. Крила людські – це прагнення та бажання, наполегливість і цілеспрямованість у будь-якій справі. І кожен з нас повинен використовувати крила для самопізнання і самоствердження, для подолання життєвих труднощів і розвитку кращих душевних якостей.
