М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Порівняння лоранда і генелона своими словами

👇
Ответ:

Схожі твори

1. Шляхетний лицар Роланд і зрадник Ганелон (за поемою "Пісня про Роланда")

1899 грн.

599 грн.

от 135 грн.

279 грн.

199 грн.

249 грн.

329 грн.

21 грн.

1. Боротьба добра зі злом у художній літературі (це вічна тема життя і літератури; зазвичай втілюється в образах героїв; в народному французькому епосі "Пісня про Роланда" носієм добра є Роланд, носієм зла — Ганелон).

2. Лицар граф Роланд і зрадник граф Ганелон:

а) Роланд — чесний, справедливий, шляхетний лицар; Ганелон — підступний зрадник, "якого діло — зрада";

б) Роланд — віддана загальній справі людина; Ганелон зраджує співвітчизників "за незліченні багатства"; він радить ворогові, як краще вбити Роланда;

в) "граф Роланд не криється за інших" під час бою, страждає за загиблих лицарів; Ганелон заздрить вдачі Роланда, вдається до наклепів на нього;

г) Роланд загинув, але король Карл Великий помстився за загибель Роланда, здобувши перемогу над ворогом; Ганелона було засуджено за зраду.

3. Головна думка "Пісні про Роланда" (народ завжди пам'ятатиме героїв-воїнів, а зрадник заслуговує лише на презирство і ганебну смерть).

4,6(58 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
revkova5a
revkova5a
13.09.2020
Еволюцiя почуття, авторське ставлення до проблеми
Провiдною темою повiстi I. Франка “Перехреснi стежки” є тема кохання молодого
адвоката Євгенiя Рафаловича й РеAiни Твардовськоï. Рафалович приïздить у
справах в галицьке повiтове мiсто, як ми читаємо на початку твору. У цьому мiстi
вiн знайомиться зi Стальським, дружиною якого є РеAiна,
- юнацька любов адвоката. Розв’язкою сюжетноï лiнiï є те, що автор подає
далi iсторiю любовi людей, котрi бачились востаннє 10 рокiв тому.Євгенiй познайомився з РеAiною на академiчному балу, на той час вiн був
третьокурсником-юристом у Львiвському унiверситетi. Пiзнiше вiн випадково побачив
РеAiну на вулицi й усвiдомлює, “що вона перестає бути для нього предметом
естетичного вподобання, а починає робитися чимсь таким необхiдним до життя, як
сонце, як тепло, як повiтря”. Згодом Євгенiй почне брати уроки музики в тiєï
ж учительки, в якоï вчиться РеAiна. Закоханий юнак робитиме все, аби лише
бачити ïï. При зустрiчi вiч-на-вiч Євгенiй вiдчуває “розкiшний
перестрах”, котрий знесилив його, спаралiзував усi думки, всю волю, всi бажання.
Вiн сидiв, не бажаючи, не чуючи, не хотячи нiчого… Далi ми дiзнаємось, що потiм
Рафалович вибiгає з дому вчительки музики, блукає вулицями, пропускає (чого з ним
нiколи ще не бувало) лекцiï, “формально уникає” РеAiни. Молодий студент
безтямно закохався, вiн вiдчув себе найщасливiшою людиною у свiтi. “У Євгенiя
широко дихали груди, блищали очi, в головi фуркотiли дикi, смiлi та енергiйнi
думки”, вiн вiдчуває себе неначе в раю.
Перепоною кохання стало те, що РеAiну насильно вiддає замiж ïï Тiтка, на
утриманнi якоï перебувала дiвчина. Предмет кохання Євгенiя переïздить на
постiйне проживання в провiнцiю.
Тепер, через 10 рокiв, Рафалович бачить iншу РеAiну. Спокiй на ïï
обличчi надавав ïï “виразу якоïсь тупостi й байдужостi”. Сама
РеAiна каже адвокату в мiському саду: “…пора наших любощiв минула i нiяка сила
не верне ïï”.
Рафалович дуже боляче переживає втрату того iдеалу, яким для нього була РеAiна.
Кохання завершується трагiчно: РеAiна стає мимовiльним убивцею свого чоловiка, а
сама тоне в рiчцi.
Письменник в основу сюжету поклав любовну драму з власного життя. Це були стосунки
Iвана Франка з Ольгою Рошкевич.
4,4(3 оценок)
Ответ:
вика134475
вика134475
13.09.2020
Про сонце, мороз і вітерУкраїнська народна казка про тваринІшли сонце, мороз і вітер стовповою дорогою усі три і зустрічають чоловіка. «Здрастуй!» — «Здрастуйте!» Поздрастувались і пішли, — ті собі, а той собі.І пройшли вони з гони місця і роздумались тоді: на кого той чоловік казав здрастуйте, чи на всіх, чи, може, одному?Вернулися, нагонять того чоловіка: «Обожди, чогось іспросимось». Той обождав. Підходять вони до нього: «Кому, чоловіче, ти казав здрастуйте, чи одному, чи на усіх?» — «Ні, — каже, — одному я казав». — «Котрому ж ти казав?» — «Оцьому, — каже, — губатому я казав здрастуйте».Обернулись і йдуть собі назад. І сонце каже: «Я його попечу!» А мороз каже: «Я його ізморожу!» А вітер каже: «Ти не спечеш, а ти не зморозиш, бо як ти будеш пекти, а я буду холодний вітер віять; а як ти, морозе, будеш морозить, то я притихну, і він не змерзне».
4,5(7 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ