Природные: землетрясение, новоднение,уроганы, извержение вулканов и смерчи. Техногенные(т.е. по вине человека): авария на Чернобыльской АЭС, авария на Саяно-Шушенской ГЭС .
"Метелиця чи дівчина" - це вірш Олександра Олеся, який розглядає тему краси природи та її взаємодії з людьми. У ньому автор порівнює зимову метелицю з дівчиною і намагається знайти спільні зорові та слухові образи для цих двох явищ.
1. Зорові образи:
- У вірші Олесь описує метелицю як "сніжний вінок" та "срібні сніжинки". Ці образи дають відчуття білого, світлого й майже крижаного явища. Так само, дівчина може мати світлу, білу шкіру і волосся, що нагадує сніг або метелицю.
- Олександр Олесь також використовує образи "зимові очі" та "білі очі" для опису метелиці. Це може посилатися на блакитну або сірі очі дівчини, які виглядають як іскри серед білого покриву.
2. Слухові образи:
- У вірші Олесь описує, як метелиця "шумить" та "сиплеться". Ці слова створюють звукові образи, схожі на шелестіння і хруст снігу. У дівчини можна уявити приємний голос або сміх, які так само можуть звучати як звуки шуршання снігу чи крику метелиці.
- До слухових образів можна також віднести "дихання зими" та "стогін зимових ставків" - це особливі звуки, які можна асоціювати з вітром, холодом і снігопадом. Дівчина може мати приємний та спокійний голос, як шелестіння вітру чи музику холодних зимових днів.
Враховуючи зазначені образи, можна висновувати, що метелиця та дівчина можуть мати спільні зорові образи, такі як білість, світлість, срібність і блакитність. А слухові образи показують, що як метелиця, так і дівчина можуть створювати звуки, які асоціюються з холодом, зимою і природою.
Це лише моє тлумачення вірша Олександра Олеся. Важливо пам'ятати, що літературні твори можуть мати різну інтерпретацію, і ваше розуміння може відрізнятися від мого.
Пропоную так схарактеризувати образ Марусі Богуславки: Маруся – дівчина-полонянка, що вже не перший рік живе у Туреччині: «Дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка». Незважаючи на те, що вона вже «потурчилась, побусурменилась», вона не забуває рідну Бтьківщину. Маруся згадує про велике і значне для українців свято – Великдень, та саме у цей день визволяє усіх українських невільників. У дівчини добра душа, вона не пройшла повз чужого горя та радить скоріше тікати: «Ой, козаки, Ви, біднії невольники! Кажу я вам, добре дбайте, В городи християнські утікайте». Маруся зберігає пам’ять про батьків та рідну землю, проте каже, що назад вже ніколи не повернеться. У цьому і полягає її трагедія. Отже, ставши дружиною турецького хана, дівчина намагається зберігати у своєму серці любов до Батьківщини та проявляє свої найкращі якості, до своєму народові на чужині.
Техногенные(т.е. по вине человека): авария на Чернобыльской АЭС, авария на Саяно-Шушенской ГЭС
.