Коли він забра вчителя , кол він дівчину ,кол він пішов за молоком для дочки вчительниці, кол ві шукав сіль жля всіеі компанії ,коли вин водою розбавляв молоко щоби привести до дому для всех,
Я придумала віршиком, получила ів: Маруся козаків так визволяла, Що від чоловіка прочухан дістала "Гей, ти дівко-бранко, Марусю, попівно Богуславко, Патріотка бачу ти Й вирішив тебе я відпустить" Гей та дівка-бранка, Маруся попівна БогуславкаТак ізраділа, Що од тої радості аж оніміла. І почала одїжджати Із чужої їй землі, До рідних батечка та мати (матері), До знакомих у селі, Й стали рідні зустрічати Дівку-бранку, Марусю повіну Богуславку цілувати, Плакати і обнімати! там використані стародавні слова, щоб виглядало більле реалістичним продовженням до "Марусі Богуславки"
Мужність Мирослави проявлялася у багатьох сюжетах: 1) коли вони полювали з батьком на ведмедя (її батько змалку вчив полювати) 2) коли вона не побоялася перейти на сторону ворога свооо батька - Захара Беркута (і Максима) 3) вона була винахідливою і придумувала багато "зброї" (можна так сказати) 4) коли їй батько дав обручку, для того щлб турки допускали її до їхнього табору і вона його використала для того щоб звільнити Максим, давши йому цю обручку, щоб його пропустили, а сама залишилася замість Максима
