В чарівній країні жили Добро і Зло. Добро намагалося зробити світ добрішим, щоб люди любили й одне одного, і братів наших менших. Добро приходило на до без нагадувань і благань. Нікому не робило боляче ні словом, ні діями, ні думками. Але Добро не могло в одну мить перемогти Зло та його слуг: Жорстокість, Байдужість, Заздрість, Лінь, Підступність. Добро кожного ранку сіяло насіння доброти в дитячих серденьках. Чому в дитячих? А тому, що тільки в маленькому дитячому серці здатне прорости будь-яке насіння. Кожна насінина може розквітнути чарівною квіткою, зробивши серце дитини добрим, ласкавим, ніжним. А може, на жаль, зарости чорним колючим чортополохом зі злим, безжалісним серцем. Адже Зло теж не спить. Хоча воно й ліниве, і встає значно пізніше, усе ж устигає порозкидати зле насіння. Буває, ростуть в одному серці Добро і Зло, борючись одне з одним. Тому діти інколи роблять погані вчинки. Тоді все залежить від самої дитини: яке насіння захоче вона виплекати у своєму серці, те й проросте.
Коли Захар Беркут помер, Мирослава ще довго не могла збиратись з смертю батька , але підтримка і кохання Максима до боротися і триматися у цей важкий для не тільки Мирислави а і усієї громади час .
Пройшов рік.Завдяи Максимум Мирослава змириласяз смертю батька , і старалася не думати про це. Максим зайняв місце батька, він дбав про людей і пасіку ,а їхня громада об'єдналася і стала ще більш дружнішею. Справи йшли у верховній . Мирослава з Максимом одружилися і цінували свою сім'ю більше за все , живши душа в душу. А про Тугара Вовка ніхто не згадував , тільки люди говорили що якби він виїхав з Тухлі , і переїхав кудись інше . Але Мирославу і Максима це не цікавило , вони пробачили йому все що він накоїв , але мати з ним справи вони не хотіли , а у них усе було добре .
Це все що я змогла ❤️❤️Надіюсь до
Народилася 19 березня 1931 року у місті Сталіно(Донецьк).
З дитинства мала феноменальну пам'ять.
Перша поєтична збірка "поезії" 1951 рік.
Поєтична збірка "вілли над морем" у 2001 році номінувалася на національну премію України ім. Г
Т. Г. Шевченка.
Досі живе в Мюнхені.