Якщо мова йде про головних героїв цього твору - Павлушу і Яву, то вони почали товаришувати не одразу. До четвертого класу вони не дружили. Павлуша вважав Яву вредним, бо він його у калюжу при всіх пхнув у новісіньких штанях за те, що Павлуша закинув йому картуз на вербу.
Але після пригоди на баштані, коли хлопці грали в фараона і єгипетську піраміду. І, звичайно ж, фараоном випало бути Павлуші. Саме його "замурували" в піраміду з кавунів, а коли на баштані раптом об"явився сторож, то всі хлопці розбіглися і лише Ява вернувся, щоб до Павлуші вибратися з "піраміди". Наступного дня їхня дружба була скріплена прочуханкою від батьків.
Пояснення:
Цитата: До четвертого класу я з ним не дружив. Він був уредний.
Так я вважав. Бо він мене при всіх у калюжу пхнув, як я його картуза на вербу закинув. А я був у новісі-ньких шевйотових штанях. Мені мама тільки вранці у раймазі купила. І тими новісінькими штаньми я у самісіньке рідке багно сів. І Ганька Гребенючка так сміялася, так сміялася, що в неї аж булька з носа вискочила.
Я біг поряд з Явою нога в ногу, наче ми були один механізм. і мені здавалося, що серця наші теж б'ються, наче одне серце.
Мені було дуже хороше!
Мабуть, таке відчувають справжні друзі—солдати, коли плече в плече йдуть в атаку.
Отак біг би й біг на край світу. Нема нічого кращого в житті за дружбу!
…На другий день наша дружба з Явою була ще більш скріплена. Так би мовити, кров'ю. Бо дід Салимон поділився своїми враженнями про фараонську піраміду з нашими батьками. І батьки наші зробили нам чотириста двадцять восьме серйозне попередження по тому місцю, про яке при дівчатах не говорять.
Добро і краса - основа життя людини на землі на мій погляд, кожна справжня людина прагне досконалості, тобто добра і краси. а як же інакше? якщо людина не прагне чогось високого, то, на мій погляд, це вже не людина, а просто тварина, що вміє розмовляти і носить одяг. що, крім краси і добра, може бути основою життя? багатство? зрозуміло, що без грошей не проживеш, але чи є вони ціллю людського життя? як на мене, ні. гроші - це лише засіб, щоб досягати цілей та уникати частки проблем. не більше, не менше. для людей природно замислюватися над тим, що залишиться після них. чи залишать вони світ кращим, досконалішим, ніж він був до них? чи привнесуть вони у світ щось корисне для людей - або просто гарне? якщо так, то життя було не марним. а ні, то навіщо тоді прожила людина своє життя?
Відповідь:
Якщо мова йде про головних героїв цього твору - Павлушу і Яву, то вони почали товаришувати не одразу. До четвертого класу вони не дружили. Павлуша вважав Яву вредним, бо він його у калюжу при всіх пхнув у новісіньких штанях за те, що Павлуша закинув йому картуз на вербу.
Але після пригоди на баштані, коли хлопці грали в фараона і єгипетську піраміду. І, звичайно ж, фараоном випало бути Павлуші. Саме його "замурували" в піраміду з кавунів, а коли на баштані раптом об"явився сторож, то всі хлопці розбіглися і лише Ява вернувся, щоб до Павлуші вибратися з "піраміди". Наступного дня їхня дружба була скріплена прочуханкою від батьків.
Пояснення:
Цитата: До четвертого класу я з ним не дружив. Він був уредний.
Так я вважав. Бо він мене при всіх у калюжу пхнув, як я його картуза на вербу закинув. А я був у новісі-ньких шевйотових штанях. Мені мама тільки вранці у раймазі купила. І тими новісінькими штаньми я у самісіньке рідке багно сів. І Ганька Гребенючка так сміялася, так сміялася, що в неї аж булька з носа вискочила.
Я біг поряд з Явою нога в ногу, наче ми були один механізм. і мені здавалося, що серця наші теж б'ються, наче одне серце.
Мені було дуже хороше!
Мабуть, таке відчувають справжні друзі—солдати, коли плече в плече йдуть в атаку.
Отак біг би й біг на край світу. Нема нічого кращого в житті за дружбу!
…На другий день наша дружба з Явою була ще більш скріплена. Так би мовити, кров'ю. Бо дід Салимон поділився своїми враженнями про фараонську піраміду з нашими батьками. І батьки наші зробили нам чотириста двадцять восьме серйозне попередження по тому місцю, про яке при дівчатах не говорять.