Оповідання "Дорогою ціною" — один з кращих творів М. Коцюбинського. Автор розкрив правдиві картини підневільного життя кріпаків, їх нестримне прагнення до волі. Це є головною темою оповідання.
Головні герої твору — Остап і Соломія — втілення волелюбності українського народу. Панщина нещадно покалічила їхнє життя. З гіркотою згадує Остап, що вони були лише "панською худобою". Тяжка праця кріпака та розповіді дідуся про козаків, що боролися за свободу рідного краю, вплинули на формування
непокірної натури Остапа. Перед ним розкривається зміст чарівного слова "воля". Це слово виражало найзаповітнішу мрію народу. Остап тікає на вільні землі. Залишивши село, він, хоч і важко йому кидати все рідне, відчув приплив сил — в обличчя йому дихнула воля! Письменник милується своїми героями, їх красою, жагою до життя. Мрія про волю веде їх через усі перешкоди. Показовими є картини блукання Остапа та Соломії в комишевих хащах. Тяжкопоранений Остап не хоче вмирати. "Він хоче жити. Світ такий красний... непереможна жага життя палить усередині". Він "буде плазувати, чіплятиметься не тільки руками й ногами, а й зубами навіть, а таки вилізе з сих мочарів...".
Зворушує загибель Соломії у холодній воді Дунаю. Так і не осягнула бажаного щастя ця смілива дівчина. Остап добув волю, але залишився один, вірний своєму коханню.
М. Коцюбинський змалював наполегливу боротьбу людини за волю, внутрішню силу простого селянина, бажання здобути свободу будь-якою ціною. У цьому велике виховне значення цього твору.
Ми з братом поїхали відпочити на пару лней за місто влітку. Сидимо ми в будиночку і прийшла до нас сусідка розговорилися і розповіла вона нам історія про їх загадачное озеро. Хто не піде на берег цього озера вночі вранці вже не повертається. Багато рибалок пропадало і ніхто досі так і не знайшов. Але вийшло один раз, так що все ж один рибак якимось дивним чином вижив. Його знайшли бессознания недалеко від лісу прийшов в себе і чомусь постійно твердив про якусь дівчину в білому платті. Потім як виявилося кожну ніч коли повний місяць з'являється якийсь фантом дівчата нареченої яка плаче на березі. Нас дуже зацікавила ця історія і ми вирішили поговорить з цим рибаком а так само зі старожилами села. Рибак розповів він прийшов на річку поставив удачки все як звичайна риболовля. І тут тільки добре вже здалася місяць і бачить він світло на іншому березі озера а на тому березі теж був один рибалка. Так от він бачив дівчину, яка була одягнена в білу весільну сукню і як то дивно сиділа на березі і плакала вона нагиналась до цього рибаку як би ооплакивая його. А на наступний ранок його знайшли мертвим. Ми взагалі повністю заплуталися якась дівчина оплакує? Фантом ? Дурниця якась подумали. А потім ми знайшли старого і він нам розповів, що давним давно в одну дівчину закохалася хлопець. І ось вже майже повинна була бути весілля. Хлопець пішов гуляти лісом за ягодами за грибами і квіточок набрати щоб здивувати кохану. А побачив як бракантеры риби виловлюють він підійшов і більше звідти не повернувся. Щоб не було свідків його вбили ці браконьєри. Дівчині розповіла її подруга. Бідна дівчина зі сльозами вночі у весільній сукні пішла на озеро і стрибнула з мосту щоб бути зі своїм коханим вічно. Вона з-за двох браконьєрів не навиділа всехх рибалок. Тому вони й гинули
Оповідання "Дорогою ціною" — один з кращих творів М. Коцюбинського. Автор розкрив правдиві картини підневільного життя кріпаків, їх нестримне прагнення до волі. Це є головною темою оповідання.
Головні герої твору — Остап і Соломія — втілення волелюбності українського народу. Панщина нещадно покалічила їхнє життя. З гіркотою згадує Остап, що вони були лише "панською худобою". Тяжка праця кріпака та розповіді дідуся про козаків, що боролися за свободу рідного краю, вплинули на формування
непокірної натури Остапа. Перед ним розкривається зміст чарівного слова "воля". Це слово виражало найзаповітнішу мрію народу. Остап тікає на вільні землі. Залишивши село, він, хоч і важко йому кидати все рідне, відчув приплив сил — в обличчя йому дихнула воля! Письменник милується своїми героями, їх красою, жагою до життя. Мрія про волю веде їх через усі перешкоди. Показовими є картини блукання Остапа та Соломії в комишевих хащах. Тяжкопоранений Остап не хоче вмирати. "Він хоче жити. Світ такий красний... непереможна жага життя палить усередині". Він "буде плазувати, чіплятиметься не тільки руками й ногами, а й зубами навіть, а таки вилізе з сих мочарів...".
Зворушує загибель Соломії у холодній воді Дунаю. Так і не осягнула бажаного щастя ця смілива дівчина. Остап добув волю, але залишився один, вірний своєму коханню.
М. Коцюбинський змалював наполегливу боротьбу людини за волю, внутрішню силу простого селянина, бажання здобути свободу будь-якою ціною. У цьому велике виховне значення цього твору.