Тема: поетична розповідь про особливу роль матері в житті кожної дитини та настанова не забувати цю материнську любов.
Головна думка: «Найдорожчі мамі діти. Дітям мама їх так само» (уславлення материнської любові та заклик до дітей не забувати про материнську любов).
Художні засоби.
Епітети: ніжне серце, світлий розум.
Метафора: «дають …серце, … розум, сили нашому здоров'ю», «радість маєм чи тривогу», «серце мами завжди з нами», «вивчитесь з літами», «виглядають мами».
Повтори (анафора, або єдинопочаток): «Пам’ятаймо …», «Найдорожчі …».
Повтори: «і листи, і телеграми».
Риторичні оклики:
«Як ставали ми на ноги,
Перший крок наш був — до мами!».
Антитеза (протиставлення): «Нам — маленьким і дорослим», «Радість маєм чи тривогу».
А ви оголосіть краще, що мене вбито. Я сидітиму тут і носа нікуди не по-тикатиму.
— Аякже! А де труп? Ти мені трупа давай, а тоді сиди: хоч сто літ! А хто бачив, як тебе було переможено? Гадаєш, всі такі дурні? Я через тебе, гевала, ночей не сплю, вже третій день п'ю. Так і зіпсуюсь до дідькової мами. А що з дочкою буде? А з Люботином? В тебе що — патріотичні почуття притуплені?
— Та ні… але я ще такий молодий… не нажився ще… — Шкода. Але що робити?
— Так, це правда. Але я вже знаю, що зроблю. Я вийду на герць. Заради князя, заради його доньки і заради Люботина. Мого Люботина. Бо ж це і моя земля!
— Що ти говориш?! Ти повинен жити! Життя володаря не варте й одного рядка поета! Ти повинен писати!»
— Ну і що? Ваш батько не винен, що мусить брехати. Якби я був справжнім драконом, то й не треба б цієї кумедії.
— Або якби князь був князем… І я — сама собою… І всі люди — людьми… А не драконами. Ах, я знаю, що зроблю! Зараз вийду до них в оцій чистенькій сукні… Нехай побачать, що нема вже кого визволяти…
— …є лицарі і з‑за границі, розумієте? Ми в жодному випадку не повинні перед ними острамитися. Але й підтяти вас жоден з них не сміє. Цього ми до-зволити не можемо. Герой мусить бути свій. Так би мовити, для історії і для прикладу.
Тема: поетична розповідь про особливу роль матері в житті кожної дитини та настанова не забувати цю материнську любов.
Головна думка: «Найдорожчі мамі діти. Дітям мама їх так само» (уславлення материнської любові та заклик до дітей не забувати про материнську любов).
Художні засоби.
Епітети: ніжне серце, світлий розум.
Метафора: «дають …серце, … розум, сили нашому здоров'ю», «радість маєм чи тривогу», «серце мами завжди з нами», «вивчитесь з літами», «виглядають мами».
Повтори (анафора, або єдинопочаток): «Пам’ятаймо …», «Найдорожчі …».
Повтори: «і листи, і телеграми».
Риторичні оклики:
«Як ставали ми на ноги,
Перший крок наш був — до мами!».
Антитеза (протиставлення): «Нам — маленьким і дорослим», «Радість маєм чи тривогу».
Пестливі слова: маленьким.
Кількість строф: шість.
Вид строфи: катрен (чотиривірш).
Римування: АБАБ (перехресне).
Рими: діти – світі, вами – мами, дорослим – розум, любов'ю – здоров'ю, ноги – тривогу, мами – нами, літами – мами, турботу – роботу, пам’ятають – чекають, телеграми – мами.
Любов батьків до дітей, любов дітей до батьків – взаємопов’язані стержні щасливої родини.