Художні особливості: три частини композиції виконують роль тези, антитези і синтезу. Поезія вибудувана як монолог-звертання ліричного героя до рідного слова. Анафора «О слово рідне!» увиразнює не тільки композиційну єдність, а й змістову наповненість, підкреслює щирість ліричної оповіді, схвильованість героя, зумовлює ораторські інтонації, патріотичні почуття. У серці автора виникає біль через зневажливе ставлення до рідної мови й історичне безпам’ятство співвітчизників. Наскрізна антитеза розгортає сюжет вірша. Поет використовує яскраві метафори й епітети. Українське слово уподібнюється «скутому орлу», тобто поневоленому народові, слово якого звучало завжди як «співочий грім батьків моїх», а тепер «дітьми безпам’ятно забутий». Поет вдається до ремініс- ценцій послання «І мертвим, і живим...» Т. Шевченка, закликаючи дієво любити свободу людини і народу. Для поета рідне слово, незважаючи на переслідування і заборони, — носій волелюбного духу народу, його безсмертя. Ідея вірша випливає з переконань митця, що рідне слово відбиває драматичну історію України, стало духовною зброєю народу. Зображуючи поетичний образ неповторної краси української мови і Вітчизни, поет висловлю своє творче кредо: «О слово! Будь мечем моїм! / Ні, сонцем стань! Вгорі спинися, / Осяй мій край і розлетися / Дощами судними над ним». Образ меча в Олеся перегукується з емблемою апостола Павла, у якого він символізує меч духовний: «Меч духовний є слово Боже». Автор переосмислює цей образ, поєднуючи в ньому духовне і творче начала; слово-меч стає атрибутом свободи і справедливості. У руслі символізму поет вдається до міфологічних образів космічного тору — сонця, синього неба, музики зір, а також біблійних образів (судні дні), які очистять рідний край від зла і стануть запорукою відродження нації, якщо вона поставить слово-меч собі на службу, оберігатиме рідне слово — символ безсмертя народу.
Варіант 1
І рівень
Завдання 1─ 12 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильну відповідь
1. Визначте назву твору, автора і героя, якому належить фраза: «Коли людина йде на смерть за вітчизну, то ім’я її потім у віках»:
Б коню Шепталу (В. Дрозд, «Білий кінь Шептало»);
2 Назвіть жанр твору Ю. Винничук «Місце для дракона»
А роман
3.
В добрим мрійником та романтиком
4.Найбільше кінь Шептало не любив
Г катати малих дітей у святкові дні.
5. Кінь Шептало з оповідання В. Дрозда пишався
-.
6.Якого кольору був Шептало, коли повернувся додому після вільної прогулянки?
Г чорного
7. Епіграфом до твору В. Дрозд обрав слова
Г П. Загребельного
8. Валентин Чемерис проживає в
-.
9.Вислів двічі не вмирати, а раз не минувати цитує в творі Валентина Чемериса
Г дід Свирид
10. Через дуель Вітьку з повісті В. Чемериса
Образила дівчина.
11. Вітька з повісті В. Чемериса назвав Галю «зміюкою лукавою», бо вона
Б за на побачення ще й Петра
12. Маленький, товстий, флегматичний, смаглявий. Так описує В. Чемерис у повісті:
А Вітьку Б Левонтія
Завдання 13-16 передбачають установлення відповідності.
До кожного рядка, позначеного БУКВОЮ, доберіть відповідник, позначений ЦИФРОЮ
13. Установіть відповідність між сюжетними елементами твору та розділами, у яких вони відбуваються
14. Установіть відповідність між героєм вивченого твору та його реплікою
А «Я вже вріс оцю землю й мушу вмерти за неї й на ній…» пустельник.
Б «Не драконове це діло – книги читати…» дракон.
В «Держава спала. Я мусив її розбудити…» князь.
Г «Яка сила не дає мені заколоти його…Це вже старість підступає до горла…» -.
1 пустельник
2 дракон
3 Лаврін
4 князь
5 радник Антось
ответ:
объяснение:
«захар беркут» — це історична повість, у якій іван франко зображує монгольську навалу та соціальне гноблення, проти чого боролися карпатські общини багато століть тому.
літературний рід: епос.
жанр: історична повість.
головне: у повісті розповідається про боротьбу жителів карпат проти монгольських завойовників.
ідея: возвеличення єдності народу, всеосяжного патріотизму, готовності боротися за свою батьківщину; уславлення мужності, хороброго подолання труднощів, взаємоповаги; засудження зради, віроломства, жадібності.
головні герої: захар беркут, максим беркут, тугар вовк, мирослава,бурунда.
значення в літературі: повість івана франка, маючи у своїй основі реальні історичні події, сприяла подальшому розвитку історичної прози в українській літературі.
особливості: у повісті автор порушує проблеми захисту батьківщини,морального вибору, єдності народу, кохання, відносин батьків і дітей, людини і природи.
чому я маю прочитати цей твір: щоб ще раз переконатися, що сила народу в його єдності, згуртованості та готовності діяти разом; щоб дізнатися більше про героїчне минуле українського народу та пройнятися почуттям патріотизму та любові до україни.
додатково: іван франко написав «захар беркут» у 1882 р. на конкурс, що проводила газета «зоря».