М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

В. Нестайко "Тореадори з Васюківки" Які пригоди трапились із головними героями?

👇
Ответ:
H1e1l1p
H1e1l1p
21.04.2020

"Тореадори з Васюківки" - це пригодницький роман українського письменника Василя Нестайка, який розповідає про незвичайні пригоди групи дітей із Васюківки.

Основні герої роману - це четверо друзів: Віктор, Леся, Борис та Микола. У книзі є багато пригод, які сталися з ними, тут деякі з них:

Діти стали свідками автопригоди, після якої зникли рідні брати - Лєша та Віталік. Герої роману вирішили знайти їх, але це не так просто, як здавалося на перший погляд.

Четверо друзів зайшли до старого замку, що стояв у лісі, і виявили, що він приховує таємниці стародавньої родини Бобрицьких. Вони розпочали розслідування таємниць замку та родини, а це призвело до небезпеки для їхнього життя.

Герої відправилися до міста, щоб знайти таємничого музиканта, який живе там. Після багатьох пригод вони знайшли його, і зрозуміли, що він є дідом Віталіка і Лєші, яких вони шукали в першій пригоді.

Діти влаштували святкування на честь свого народження, і на святі з'явився таємничий незнайомець, який попросив їх до знайти його сина. Це призвело до нових небезпек та пригод.

У книзі "Тореадори з Васюківки" багато цікавих пригод, небезпек та таємниць, які герої розгадують разом.

4,6(96 оценок)
Ответ:
Fakins
Fakins
21.04.2020

Головними героями книги є прості школярі з села Васюківка — Павлуша Завгородній (у ранніх редакціях — Криворотько) і Ява РеньВ. Нестайко "Тореадори з Васюківки" Які пригоди трапились із головними героями?

4,6(54 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:

Святослав князь з 964 по 972 рік. в 964-969 похід на схід. в 968-971 на юг. Захватіл хозарський каганат і перетворив на дунайську булгарію.971 г на нього прийшов Іоанн Цимісхій і коли він повертався його вбили.Син великого князя київського Святослава Ігоровича від ключниці Малуші родом з міста Любеч, милостині (роздавальниця милостині) княгині Ольги. Син рабині (»робічіч " за словами Рогнеди)[16], за звичаями язичників міг успадковувати батькові-князю.


Рік народження Володимира невідомий[17]. Його батько народився Святослав 942 році (літописна хронологія умовна у цьому періоді), а старший син Володимира Вишеслав — близько 977 року, звідки історики виводять рік народження Володимира — 960 рік з точністю до декількох років. Як повідомляють пізні джерела XVI століття (Никонівський і Устюжський літопис), Володимир Святославич народився в селі Будутине (Будятині), куди розгнівана княгиня Ольга заслала Малушу[18]. Як припускав Д. І. Прозоровський, Малуша порушила зі Святославом заповідь «не чини перелюбу», і саме це викликало гнів Ольги[19]:


Володимиръ бо бе отъ Малки, ключниці Олжины; Малка ж бе сестра Добрині, — і бе Добриня дядьком Володимирові; і бе рожение Володимер въ Будутине весі, тамо бо въ гніві отслала ея Олга, село бо бяше ея тамо, і умираючи даде його святої Богородиці


Думки дослідників про локалізацію Будятиного села розходяться. Найбільш загальноприйнятою вважається версія, згідно з якою Володимир Святославич народився під Псковом (село Будник)[20], у вотчині своєї бабки княгині Ольги. З його ім'ям пов'язують також довколишнє городище Володимирець, назване так в 1462 р.: "літо 6970. заложиша псковичи інший городок на Володчине горе і нарекоша Володимирец».


Про подальшу долю Малуші літопису не повідомляють, а малолітнього Володимира відправили до Києва, де він перебував під наглядом княгині Ольги. Вихованням його, можливо, займався дядько по матері воєвода Добриня[21], так як в звичаях Русі було справою звичною довіряти виховання спадкоємців старшим дружинникам.Ярослав вперше згадується в Повісті временних літ в статті 6488 (980) року, в якій розказано про одруження його батька, Володимира Святославича, і Рогніди, а після перераховуються 4 сини, що народилися від цього шлюбу: Ізяслав, Мстислав, Ярослав і Всеволод[4][5][6]. У статті 6562 (1054) року, де розповідається про смерть Ярослава, йдеться, що він прожив 76 років (з давньоруського рахунку років, тобто прожив 75 років і помер на 76-му році життя)[7]. Відповідно, згідно з літописними звістками, народився Ярослав в 978 або 979 році. Ця дата є найбільш уживаною в літературі[8].


Однак існує думка, що даний рік є помилковим. У літописній статті під 1016 (6524) роком йдеться про вокняженіе Ярослава в Києві:



Якщо вірити цій звістці, то Ярослав повинен був народитися в 988 або 989 році. Пояснюється це по-різному. Татищев вважає, що мала місце помилка і має бути не 28, а 38 років. Не збереглися до нашого часу літописах, що були у нього в розпорядженні (Розкольницька, Голіцинська і Хрущовська літопису), було 3 варіанти — 23, 28 і 34 роки[8][10][11], а згідно Оренбурзькому манускрипту дату народження Ярослава слід віднести до 972 року[12][13]. При цьому в деяких пізніх літописах читається не 28 років, а 18 [14] (Софійський перший літопис[15], Архангелогородський літописець[16], Іпатіївський список Іпатіївського літопису[17]). А в Лаврентіївському літописі було зазначено, що «І б тоді Ярослав Новегороде років 28»[18], що дало підставу С. М. Соловйову припустити, що звістка відноситься до тривалості новгородського князювання Ярослава: якщо прийняти правильним 18 років з 998 року, а якщо 28 років — то сукупна правління в Ростові і Новгороді з 988 року[6][19]. Соловйов також сумнівався в правильності звісток про те, що Ярославу в рік смерті було 76 років.


З урахуванням того, що шлюб між Володимиром і Рогнедой за сталим зараз думку був укладений в 978 році[комм 1], а також того, що Ярослав був третім сином Рогнеди, він не міг народитися в 978 році. На думку істориків датування в 76 років з'явилася для того, щоб представити Ярослава старше Святополка. Однак є свідчення про те, що саме Святополк був старшим із синів на момент смерті Володимира[комм 2]. Непрямим свідченням цього можуть служити слова Бориса, які він сказав своїй дружині, не бажаючи займати Київ, оскільки саме Святополк є старшим:

Онъ же рѣче · Не буди мнѣ възнѧти рукꙑ на брата старъшаго · аще і отецъ мі умре · сь мі буди въ батька мъсто[6][22]


Зараз факт старшинства Святополка вважається доведеним, а вказівка віку вважається свідченням того, що літописець намагався представити старшим саме Ярослава, обґрунтувавши, таким чином, його право на велике княжіння[8][23].

4,7(87 оценок)
Ответ:
mranishanbaev
mranishanbaev
21.04.2020
может быть что, надо меньше летать в облаках и жить настоящей жизнью.
А вот если...главная мысль сказки,
что мир ума. логики и фантазии прекрасен и удивителен!) и еще вот думаю...
 - Алиса в конце концов победила сказочных персонажей (всех этих королей и судей), вырвалась из сказки, переросла ее - может и мысль главную такой сделать? Ну, типа так, ща... как-нить пафосно выражусь:
 главная мысль сказки - что человеческий разум расти и развиваться, побеждая свои собственные заблуждения и страхи, поднимаясь над фантазией и реальностью!
4,8(27 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ