5. Любить ласувати родзинками ліричний герой/персонаж твору А «Жар-птиця» (Ірина Жиленко) Б «Казка про яян» (Емма Андієвська) В «Гном у буфеті» (Ірина Жиленко) Г «Говорюща риба» (Емма Андієвська)
Історія може бути жорсткою і несправедливою до діячів певної доби, але рано чи пізно вона розставить відповідні об’єктивні акценти. Наступник Олега на київському столі князь Ігор не став героєм в епічній традиції, народна уява не нагородила його надприродними здібностями, а літописець у «Повісті временних літ», хоч і називає Ігоря хоробрим і мудрим, але засуджує його жорстокість і ставиться до нього не дуже прихильно. Тавро осуду на образі князя залишається. І це тоді, коли Ігор очолював колосальну політичну систему, що складалася з двадцяти князівств, правителі яких не належали до роду Рюриковичів. Тож зрозуміло, що йому було нелегко знайти з ними спільну мову. Ігор підписав вигідну угоду з Візантією, відзначався толерантністю у справах релігійних (за його князювання мирно співіснували язичники і християни), ставлення князя до жінки може бути прикладом і для сучасників. Але чому ж у народній творчості Ігор — князь без воєнної удачі, що є найгіршим вироком для воїна? Спробуймо з’ясувати відповіді на ці питання, бо в них відчуваються перегуки з нашим часом.Ігор став великим київським князем після смерті Олега у 913 році (як пише Іпатіївський список «Повісті временних літ»). Щодо його походження, то «Повість» під роком 879 роком згадує, що Рюрик перед смертю передав княжіння Олегові. Літопис не говорить, коли народився Ігор, але вказує, що 903 року він одружився з Ольгою, а у 942 р. (тобто у досить літньому віці) у них народився син Святослав. Ці дати викликають роздуми... Михайло Грушевський у «Історії України-Руси» припускає, що Ігор міг стати великим київським князем значно пізніше, а між Олегом та Ігорем, можливо, правив іще якийсь князь, ім’я якого історія не зберегла. У 948-953 рр. Ігоря в живих вже не було, бо Константин Порфирородний у своєму трактаті «Про управління державою» пише про ці часи як про епоху Ольги і Святослава, сина Ігоря.За літописом, правив Ігор до 945 року, себто приблизно 33 роки. Після смерті Олега підкорені ним племена, зокрема древляни, уличі, відмовлялися коритися Києву і новому князеві. Перед Ігорем постала необхідність придушити ці тенденції, аби не допустити розпаду Русі. 914 року Ігор вирушив у похід на древлян.
І розділ «Зоологія і комахи. «Відпустіть нас до бабусі» 1. Ірина Семенівна була вчителькою: а) ботаніки; б) зоології; в) географії. 2. Герої твору — вже учні класу: а) п’ятого; б) шостого; в) сьомого. 3. Ірина Семенівна називала учнів: а) «діточками»; б) «лапочками»; в) «зайчатами». 4. Яку колекцію вчителька зобов’язала зібрати школярів улітку? а) Лікарських трав; б) комах; в) листя дерев. 5. З яким запитанням звернувся Митько до вчительки? а) «А як оформляти цю колекцію?»; б) «А можна вдвох збирати одну колекцію?»; в) «А що повинна містити ця творча робота?». 6. Бабуся Сергія жила в селі: а) Юнківка; б) Юрківка; в) Юпітерка. 7. Чому батьки Сергія вагалися щодо поїздки сина з приятелем до бабусі? Бо вони: а) боялися відпускати хлопців самих у дорогу; б) турбувалися про погану поведінку Сергія та Митька під час подорожі; в) хотіли, щоб син поїхав у табір відпочинку. 8. За якої умови хлопці отримали згоду на поїздку до села? Щоб вони: а) слухали бабусю; б) обробляли городину старій; в) щодня телефонували і доповідали про стан справ. 9. Що заборонила мати їсти хлопцям у дорозі? а) Морозиво; б) ковбасу; в) насіння. 10. У якій кишені хлопці зберігали гроші під час поїздки? а) Правій; б) лівій; в) внутрішній кишені сорочки. 11. Поїздку до бабусі хлопці не могли порівняти: а) з подорожжю за кордон; б) шкільним туристським походом; в) будь-якою мандрівкою чи дослідницькою експедицію. 12. Під час подорожі до бабусі яким транспортом не користувалися хлопці? а) Потягом; б) автобусом; в) автомобілем. ІІ розділ «Знайомство з майбутнім майстром спорту, а також з бабусею, ентузіастом музичної освіти і дідом Трохимом» 1. Василь Трош — це в майбутньому: а) видатний митець живопису; б) майстер велосипедного спорту міжнародного класу; в) представник міської влади. 2. Василь Трош назвав хлопців: а) дослідниками; б) лівінгстонами; в) зоологами. 3. Приїхавши до бабусі, хлопці відчули якесь виття, яке було пов’язане: а) з коровою; б) військовими тренуваннями; в) музичним інструментом. 4. Чим хлопці вразили Троша? а) Міською поведінкою; б) сачками і рюкзаками; в) манерою спілкування. 5. Про який географічний континент згадується у творі? а) Азію; б) Європу; в) Африку. 6. Яка тварина не згадується Трошем під час спілкування з хлопцями? а) Бегемот; б) тигр; в) крокодил. 7. По-вуличному дядька Гната звали: а) супермузикантом; б) лірником; в) Фа-Дієзом. 8. Бабусю Сергія на селі кликали: а) Іванівною; б) Петрівною; в) Демидівною. 9. Чим бабуся пригощала Сергія та Митька? а) Картоплею з м’ясом; б) пиріжками; в) голубцями. 10. Кому з героїв твору належить цей опис зовнішності: «У темних смугастих штанях, вправлених у запилені чоботи, в синьому бувалому в бувальцях піджаку й кашкеті»? а) Дядьку Гнату; б) Гнатовичу; в) незнайомцю. 11. Яким напоєм не смакували хлопці в бабусі? а) Кефіром; б) молоком; в) кисілем. 12. Наївшись, хлопці вирішили прогулятися: а) по лісу; б) селом; в) на річку. 13. Дядько Гнат грав на: а) мандоліні; б) тромбоні; в) акордеоні. 14. «Волосся русяве, потемніле…», — так дід Трохим сказав про: а) Митька; б) Сергія; в) Василя. 15. Як пояснив Сергій дідові Трохиму причину приїзду до села? а) Зібрати колекцію; б) оздоровитися; в) до бабусі по господарству.
А. Жар-птиця Ірина Жиленко