Бузок.
Хочу розповісти про дерево, яке росте у моєму дворі. Воно називається бузок.
Ще молоде, тому не дуже високе. Весною розцвітає ніжним білим цвітом. Чудовими пахощами наповнює повітря. У цю пору сидиш на лавці біля бузку, мов у чарівній казці. У спекотну літню пору бузок створює прохолоду та затишок. Взимку на гілці висить годівничка. Горобці, синички, снігурі щебечуть біля самотньої лавки.
Я люблю свій затишний двір. Невисокий бузок прикрашає його.
Горіх.
У моєму дворі росте крислатий горіх.
Колись пташка занесла плід. Він пустив корінці. Через багато років виросло дерево. Він високо піднімається над будинком. Після цвітіння завжди рясно покривається плодами. Зелені великі листочки та кульки довгий час прикрашають його.
Восени плоди чорніють і падають на землю. Діти люблять поласувати смачними горішками дерева, що росте у моєму невеликому дворі.
Яблуня.
У нашому дворі росте яблуня.
Не одна дитина виросла на його віку. А яблуня щораз цвіте та плодоносить. Весною вона вкривається великими біло-рожевими квітами. А восени дає щедрий врожай. ЇЇ яблука червоні та великі. Вони дуже смачні.
Усі у дворі з великим задоволенням смакують соковиті яблуневі плоди.
-Та чи він добрий,Катрусю?! Он взяли і нашу прекрасну вулицю "Вишневу" переіменували на якусь "Сагайдачну"! От що твориться?!
-Вибачте,але мені здається що назва "Сагайдачна" дуже гарна. Адже Петро Конашевич-Сагайдачний був дуже гарним і відважним козаком,саме в його честь назвали цю вулицю,ми повинні цим гордитися!
-Ой,Катрусю,нічого ти не розумієш! "Вишнева"- от послухай,як гарно звучить! А зараз що?! Чи не все одно мені хто такий цей Петро!
-Дозвольте висловити свою думку,Світлано Петрівно. З усією до вас повагою, я з вами можу не погодитися. Мені здається,що таких великих людей треба пам*ятати! Так,колишня назва красивіша, але теперішня говорить про силу і мужність наших жителів!
- Що ж,можливо ти маєш рацію... Дякую,Катрусю,до побачення!
- Вибачте якщо щось не так,до побачення!