Девочка Полина получила двойку и стеснялась об этом сказать. Тогда она решила соврать маме. -Привет мам! -Привет доченька, как день как оценки? -Нормально - соврала девочка. - А почему ты такая грустная - поинтересовалась мама. -Я шла домой и поранила коленку - снова соврала Полина. Но мама нахмурилась и строго посмотрела на девочку. - Снова двойка? -Да - скромно ответила Полина. - Или в комнату и исправляй! - строго приказала мама. - Ладно. После этого разговора Полина стала гораздо лучше учится и больше никогда не врала матери.
Наша сім’я дуже любить дивитися фільми, тому ми дуже часто ходимо в кінотеатр, але фільми які ми дивилися раніше мені подобалися, тільки в невеликому ступені, тому в кіно ходила з великою неохотою. Але одного разу ми пішли на один особливий фільм, який вразив мене дуже сильно. Це був незвичайний кінотеатр і не зовсім звичайний фільм, ми поїхали в Київ і там потрапили на сеанс у кінотеатрі, де показували фільм про хлопчика, який зміг вижити в дуже страшної ситуації, і навчився жити без сім’ї, знайшовши вірних друзів. Він вступив в магічну школу, і став вчитися чарівництву. Він показав себе настільки сильним і стійким, до всіх примхам долі, що здався мені найкращим з усіх героїчних персонажів, і мені навіть захотілося мати такого друга по справжньому. Той фільм йшов дуже довго, кінотеатр був маленьким і переповненим іншими дітьми, але ми з мамою догледіли цей фільм до кінця, а потім вирішили подивитися вдома ще раз, так він нам сподобався. Подивившись фільм, я усвідомив, що навіть маленький хлопчик може змінити наш світ, для цього зовсім не потрібно бути супер- героєм, і володіти чарівною силою, навіть чарівна паличка і та не потрібна, оскільки хлопчик на екрані міг це зробити зовсім не використовуючи ніяку паличку, він просто приносив людям добро, зміцнював їх віру в себе, свої сили, навчав тих хто цього хотів і допомагав слабким піднятися на ноги. Ім’я цього хлопчика, яке так вразило моє дитяче уявлення кілька років назад, було Гаррі Потер, і фільм цей вважається призначеним тільки для маленьких дітей, але і сьогодні я вважаю його найкращим, а той похід в кіно став найкращим у моєму житті.Вийшовши з кіно я назавжди вирішив для себе бути тим ким я є, не прагнути видавати себе за того, ким бути не можу. Цей фільм мене багато чому навчив, такому, що до мені в подальшій дорослого життя, чинити правильно і здійснювати вірні вчинки.
-Привет мам!
-Привет доченька, как день как оценки?
-Нормально - соврала девочка.
- А почему ты такая грустная - поинтересовалась мама.
-Я шла домой и поранила коленку - снова соврала Полина.
Но мама нахмурилась и строго посмотрела на девочку.
- Снова двойка?
-Да - скромно ответила Полина.
- Или в комнату и исправляй! - строго приказала мама.
- Ладно.
После этого разговора Полина стала гораздо лучше учится и больше никогда не врала матери.