Як уже зазначалося, птахи є для людини надзвичайно корисними хребетними. Проте з кожним роком все більше видів птахів зменшується за чисельністю, поширенням, багато які стають рідкісними або зовсім зникають на великих територіях (на сьогодні повністю зникло близько 200 видів). Для того, щоб запобігти зникненню птахів, їх треба охороняти. Мало занести той чи інший вид на сторінки Червоної книги, прийняти закон про охорону тварин або певних видів птахів - треба вивчати птахів, знати їхні потреби щодо навколишнього середовища.В Україні особлива увага приділяється охороні видів птахів, яких занесено до Червоної книги України. Заради збереження багатьох рідкісних і зникаючих видів створюються природні заповідники, заказники (напр., Чорноморський заповідник, заповідник "Лебедині острови", Липовецький орнітологічний заказник, що на Черкащині). Рідкісних птахів розводять у вольєрах і випускають потім на волю, у природні для них умови життя (напр., так розводять деяких хижих птахів в Одеському зоопарку). Багато робиться і для збереження звичного середовища їхнього проживання (напр., ліси, озера, болота, степи). Людина допомагає птахам, розвішуючи штучні домівки, лаштуючи спеціальні платформи для пташиних гнізд. Важливо також підгодовувати пернатих у скрутні часи, як-от узимку.
На картині зображені коні і мале лоша. З любов’ю виписане художником лошатко. Пильні очі дивляться на глядача, маленькі вушка вловлюють кожен звук, маленьке копитце правої ноги почесує тендітну з білою плямою мордоч-к у. Воно спокійне, грайливе, ніякої уваги не звертає на хвилювання дорослих. Лошатко впевнено і затишно почуває себе біля своєї матері — білої красуні. Не можна не милуватися її стрункими ногами з невеликими копитами, граціозно вигнутою шиєю, пишним хвостом. Вона пощипує соковиту травичку, ніби за й своє лошатко приєднатися до неї. Троє інших коней, написаних темними барвами, виразно виділяються на світлому фоні. Вони з трьох боків оточують матір із дитятком. Своїм виглядом підкреслюють, що готові стати на їх захист. Стривожені погляди, неспокійні рухи, розвіяні гриви і хвости, напружені м’язи. Здається, ще мить і скакуни помчать, вирвуться за рамки картини. Мені подобається ця картина. Вона сповнена любові до добрих і вічних супутників людини — коней.
ответ: що таке милосердя
Милосердя, я вважаю, найблагороднiше почуття людини. Це почуття зiграло
важливу роль у моральному розвитку людства. Воно є самим яскравим
i талановитим мазком на картинах великих художникiв, самим вистражданим
словом у добутках письменникiв, воно є просто свiтлом, що
опромiнює особи звичайних людей. У наше важке в економiчних
вiдносинах час це почуття особливо чiтко позначилися.
Я живу в новому мiкрорайонi Москви. Бiля пiд'ïзду нашоï
многоэтажки коштує лава, i щораз, iдучи й приходячи зi школи, я
бачила сидячу на нiй бабусю. Вона завжди чомусь була одна. Мама менi про
неï розповiла, що колись вона була акторкою в театрi, мала багато
грошей i шанувальникiв i навiть була Героєм Соцiалiстичноï
Працi, але все це залишилося за, i от тепер вона стара й самотня. Вiд
мами про неï я також довiдалася, що бабусi з нашого пiд'ïзду
ïï недолюблюють i не спiлкуються з нею, тому що вважають
якийсь особливоï, начебто аристократки. Ïм здається, що
вона дивиться на них свысока й т.д.
Хлопчиська нашого двору цю бабусю теж не люблять. Один раз вiдбувся
такий випадок. Бабуся не могла прожити на свою маленьку пенсiю й збирала
у дворi пляшки. Компанiя двiрських хлопцiв проходила мимо, i один
хлопець на прiзвисько Розкольникiв, тому що прiзвище в нього була
Сокольникiв, пiдняв порожню пляшку й хотiв було сунути ïï в
сiтку бабусi, але хлопцi розсмiялися й хтось голосно сказав: Iсторичний
момент! Наш Розкольникiв крадеться до баби, обмацуючи крижаною рукою
сокира пiд пахвою, оглядаючись — спереду в нього що? — усе:
слава, любов, воля. Але єдина перешкода — баба!
Объяснение: