Объяснение:
Закінчувалися суворі морози, на всьому відчувався подих весни. У лісі вже розтанули останні острівці снігу. Під весняними променями сонця запарувала земля. Сонячні зайчики заграли на галявині, вони наче хочуть розповісти всьому живому в лісі, що час прокидатися.
Цінна окраса наших лісів і дібров — конвалія. Її ніжні пахучі дзвіночки втілюють у собі радощі весни. Вона є однією з улюблених ранніх квітів. А скільки казок, легенд, повір’їв та міфів складено про цю чарівну квітку!
А онде між деревами під першим сонячним промінчиками з’явилися проліски. Вони були зовсім маленькі і тендітні. Вперто і наполегливо пробивали вони товстий килим торішнього листя. Ніжні блакиті пелюстки, наче усміхаючись, тягнулись до сонечка. Від їхньої блакиті в лісі затишно і тепло. Квіти були такі ніжні, що навіть шкода було їх зривати. ДУМАЮ БУДЕ
Объяснение:
6. Дієслова - вид, стан, перехідність
Прслівника - незмінюваність, у речені виконує синтаксичну роль означення
7. Осінь відходила. Вона вже зробила своє. Косим ніжним промінням сонця визолотила на деревах листя, рясними дощами, як дитину викупала його, тихими ночами й у морозні ранки посріблила кожен листочок, вкриваючи його ніжними візерунками інею, награвшись листям досхочу
вкриваючи , награвшись - обставина
8. Награвшись листям досхочу, зняла з дерев пишне багряне листя. Встелила ним землю. Ступаєш по ньому — відчуваєш приємну м’якість під ногами. І чуєш приємний шелест яскравого листя. Навкруги тихо та спокійно. Все чекало чогось. Тільки десь було чути якійсь стукіт. Поступово теплі деньки змінюються все більш прохолодними. Зникає привітне сонечко.