Відповідь:
Звичайно, “серйозні” люди стануть заперечувати важливість гумору, зневажливо питаючи, яка користь в простому жарті? Але тут вони абсолютно помиляються: гумор часом служить не тільки корисним, а й життєво важливим цілям. Недарма при королівських
дворах протягом багатьох століть вводилася державна посада придворного блазня, який в іронічній формі нагадував придворним і королю, що з будь-якого приводу може існувати і інша точка зору.
Як правило, блазень був розумною і тактовною людиною, оскільки невдалий жарт часто коштував життя.
Посмішка, як прообраз сміху, виникла кілька десятків тисяч років тому і служила сигналом вітання, безпеки, надійності, забезпеченості, достатку у житті. Коли ми хочемо підтримати і розвеселити іншу людину, ми посміхаємося, жартуємо, розповідаємо анекдоти, показуємо комічність ситуації. Але як люди вміють відрізнити смішне
Пояснення:
- Може не підемо?-тихо сказав Кося.
- Засміють, - зітхнув Колько.
- Засміють, - погодився Кося.
- Та й характери ж домовились гартувати, - скривився Колько.
- Домовились... - зітхнув Кося.
- Здрастуйте, дядю вовк! - здалеку привіталися Кося й Колько.
- Пррривіт! - прищулив на них хиже око тато-вовк.
- Як поживає ваш В-вовчик? - загукав здаля Колько.
- Як його здоров"я? - загукав Кося Вухань.
- А що йому зррробиться? Добре поживає, ледащо. У школі він.
Це уривок з книги В.Нестайко "Дивовижні пригоди в лісовій школі"
Р. кільканадцяти (кільканадцятьох)
Д. кільканадцяти (кільканадцятьом)
З. кільканадцять
О. кільканадцятьма (кільканадцятьома)
М. на кільканадцяти (на кільканадцятьох)