Объяснение:
Ще назва є, а річки вже немає.
Усохли верби, вижовкли рови,
і дика качка тоскно обминає
рудиментарні залишки багви.
І тільки степ, і тільки спека, спека,
і озерявин проблески скупі.
І той у небі зморений лелека,
і те гніздо лелече на стовпі.
Куди ти ділась, річенько? Воскресни!
У берегів потріскались вуста.
Барвистих лук не знають твої весни,
і світить спека ребрами моста.
Стоять мости над мертвими річками.
Лелека зробить декілька кругів.
Очерети із чорними свічками
ідуть уздовж колишніх берегів.
Мама з татусем - це найближчі для мене люди. З самого дитинства вони ростили мене в мирі, злагоді та любові. І я за це щиро їм вдячний. Вони навчили мене багатьом речам, але головне - вони розвивали мене духовно. І я виріс цілісною високоморальною людиною лише завдяки моїм батькам.
Мамуся з татом весь час були поряд. Вони підтримували мене у нещастях, були поряд, коли я хворів, раділи моїм успіхам. Батьки відіграють головну роль у моєму житті. Я щиро вдячний їм за їхній батьківський труд, за нещастя та сльози, які вони мали через мене. Я сподіваюсь справдити їхні надії та вирости справжньою людиною.