-Добридень, Сашко!
-О, Галю, привіт! На тренування спішиш?
-А я не чекала тебе зустріти в спортивній школі! Ти, здається, ніколи не цікавився спортом.
-Так, мені більше подобалося проводити час перед монітором. Але нещодавно я відірвався від віртуальних ігор!
-Хто це тебе надихнув займатися?
-Наш фізрук. Дмитро Іванович. Він запропонував мені після уроків приходити до нього в секцію, займатися легкою атлетікою!
-Ти, виходить, добре бігаєш?
-Так, я дуже спритний щодо бігу на короткі дистанції.
-А на довгі?
-Ще поки ні... Втомлююся швидко. Потрібно тренувати витривалість. Раніше я зовсім не звертав на неї уваги.
-Добре, що ти зацікавився нарешті фізкультурою. А я зі спортом не розлучаюся, ти знаєш!
-Так, Галю, меня відомо. Ти полюбляєш дівчачі види спорту!
-Справді, хлопці до нас не ходять! Сьогодні будемо робити вправи з мячиком, вигинатися, як тільки вдається! А ти приєднуйся до нас! Будеш першим у школі худоднім гімнастом!
-Уявляю себе з гулькою на голові та в гламурному тріко! Ні, мені до вподоби бігова дорожка! Ну. бувай, гімнастко!
-Бувай, Сашко! Дивись мені, не закидай тренування!
Не дочекаєшся! Щасти тобі!
Объяснение:
Диалог на тему Спорт
Мова – неоціненний Божий дар, який даний кожній людині. Вона супроводжує нас від народження і аж до смерті.
Новонароджена дитина світ пізнає через мову, яка приходить з першим подихом, з молоком матері і ми повинні шанобливо ставитись до неї все життя. Вона має стати нам рідною, як батько і мати, як земля, на якій живемо, зростаємо.
Мова – це не просто слова, звуки, це – голос народу. Наш народ протягом багатьох віків творив мову, боровся за її збереження. У Конституції України написано: «Державною мовою в Україні є українська». Чому ж нині, коли маємо свою державну мову, одну з найбагатших у світі, не всі нею розмовляють? Якщо людина живе і працює на українській землі, їсть український хліб, отримує зарплату українськими грошима, то вона повинна розмовляти українською мовою. На жаль, не всі свідомі того, що мова – це душа народу, а її втрата веде до зникнення самої нації.