Нещодавно у наш клас завітала дівчинка. Вона була новенькою. Звуть її Софія.
Спочатку не знала, що сказати, ніяковіла, пекла раків. Почувалася не у своїй тарілці. Дівчатка самі почали розпитувати Софію. Спершу вона соромилася, але згодом усе минулося. У однокласниць було багато запитань, та пролунав дзвінок на урок. На першому уроці Софія була як у воду опущена. Вона пропустила одну тему. Та згодом, коли познайомилась із вчителями, а вони у нас найкращі, почала показувати товар лицем. Та й співрозмовниця вона цікава. За словом у кишеню не полізе. Здавалося, що у дівчини язик добре підвішаний. Та в цілому вона нам усім дуже сподобалась.
Ми вміємо дружити та вболівати один за одного, не розбиваємо глеків, тому новенька надзвичайно цьому рада.
гарний-хоч картину малюй,хоч з лиця воду пий; безліч-хоч греблю гати; сумний-мов у воду опущений; щезнути-як скрізь землю провалитися; дивитися-не спускати очей,їсти очима; злякатися-взятися страхом,душа завмерла,кров у жилах завмерла; загордитися-задерти носа; утекти-дати драла,накивати п"ятами,дати ногам волю; сміятися-сушити зуби; перестаратися-передати куті меду; замовкнути-прикусити язика,ні пари з уст,набрати в рот води; переляканий-як з хреста знятий; мало-як кіт наплакав,моі заячий хвіст; дрібний-як макове зерно; бути першим-грати першу скрипку; дуже далеко-на край світу.