Чому потрібно вивчати іноземну мову:
Знання декількох мов, крім своєї рідної, вважаю за необхідне. І чим більше людина знає мов, тим більше в неї можливостей. Деякі люди вивчають мови тому, що їм потрібно це для роботи, інші подорожують за кордоном. Усі, хто знають багато іноземних мов, можуть розмовляти з людьми з інших країн, читати твори закордонних авторів, що робить ширшим світогляд.
У наші дні іноземні мови відіграють велику роль: ми живемо в такий час, коли дедалі ширше розвиваються зв'язки з різними країнами і народами.
З усіх світових мов я виділяю англійську. Вона стала найважливішою мовою світу, мовою політичних, наукових і торговельних відносин. Це мова комп'ютерних технологій. Багато наукової літератури написано англійською мовою. Кожному кваліфікованому фахівцю потрібно знати цю мову.
Вивчення іноземних мов — нелегка справа. Це тривалий процес, який вимагає багато часу і зусиль.
Але я хочу сказати ще й про інше.
Чи треба знати мову того середовища, у якому ти живеш? Чи потрібна росіянину українська мова, якщо він живе в Україні (і зовсім не тому, що українська мова — державна), українцю і росіянину, що живуть, скажімо, в Узбекистані, Латвії або Молдови, узбецька, латиська або молдавська? Я вважаю: безумовно, неодмінно.
Це й повага до народу, поруч з яким живеш, і просто життєва необхідність. Усяка мова цікава. Знання декількох мов дає можливість краще зрозуміти себе і навколишній світ.
Людина дуже любить природу і практично не може без неї жити. У цьому немає нічого дивного, якщо не забувати про те, що сама людина є невід’ємною частиною природи. Відповідно, лише перебуваючи на природі, вона може в повній мірі з нею з’єднатися, обмінятися з нею енергією і відчути приплив сил. У кожної людини є місце, яке вона вважає своїм улюбленим куточком природи.
Звичайно, винятком з цього правила я не є. У мене точно так само є певне природне місце, де я відчуваю себе найкраще, і де, на мою думку, природа проявляється найкращим чином.Особистодля мене улюбленим куточком природи є невеликий сад поруч із моїм будинком. Я встиг полюбити цей садок ще будучи зовсім дитиною. Справа в тому, що вже з самого раннього віку я почав виходити на вулицю поруч зі своїм будинком, трохи прогулюватися, знайомитися з околицями.
Одного разу, таким чином, я опинився і в цьому саду. І обов’язково варто зазначити, що мені там надзвичайно сподобалося. Там можна як прогулюватися, так і просто посидіти, тому що там є лавочки. Природа там втілена в наявності різноманітних рослин і дерев.
Там можна спокійно посидіти і за ними по ігати.
Але цей куточок став для мене найулюбленішим не лише із цієї причини. Ще однією вагомою причиною для цього є те, що з ним пов’язано безліч надзвичайно приємних спогадів. Я познайомився в ньому з деякими з моїх друзів, провів разом з ними там велику кількість цікавих і захоплюючих годин разом. У зв’язку з цим у полюбив цей дивовижний природний куточок ще більше, ніж коли-небудь раніше. Хочеться вірити в те, що у мене буде залишатися можливість якомога більше бувати в цих місцях протягом усього життя.
В той же час не можна виключати того, що коли-небудь я залишу рідне місто. Думається, що в такому разі я зможу відшукати інший природний куточок в тому місці, де мені належить жити. Я вже дуже звикся з природою, з цієї причини навряд чи коли-небудь зможу відмовитися від прогулянок та іншого виду відвідувань природи.
Обов’язково необхідно пам’ятати, що кожен природний куточок, який нас оточує, є результатом чиєїсь праці. Приміром, хтось колись приділив час, щоб побудувати сад, посадити там дерева, встановити лавочки тощо. І це – результат праці цих людей. З цієї причини всім нам слід віддавати належне праці інших людей, ставитися до всього цього з великою повагою і шаною.
Крім того, необхідно докладати власні зусилля для влаштування таких природних куточків власними зусиллями.
Жили були два півника. Тук і Тік. Так вони дружили, що і сказати важко. Але одного дня, коли вони збирали урожай до них підійшла лиха чаклунка, яка була перевдягнена в купця. Вона не любила коли хтось дружить і вона хотіла їх посварити. Ось вона підійшла до них і попросила води. Коли Тік збігав за водою, Туку вона дала кукурудзу. Звичайну на на вигляд кукурудзу. Тук з'їв її і враз посварився з Тіком. А сам пішов до чаклунки, прислужувати їй. Тік довго думав як врятувати брата і пішов його шукати. По дорозі він зустрів Лося. Він спитав в нього чи не бачив він такого не великого на зріст з червоним чубчиком півника? Лось якраз бачив його і сказав куди він пішов. Потім Тік зустрів по дорозі Голубку. Розпитав у неї про Тука і вона відповіла що його бачила. Далі він прийшов до хати лихой чаклунки, коли Тука вона послала працювати на город. Він благав її, щоб вона повернула йому друга. Чаклунка сказала йому:
- Гаразд. Я зніму чари з нього якщо ти принесеш мені 150 лір*.
- Та де ж я візьму стільки грошей?
- Незнаю, але ти повинен принести їх до півночі. Якщо ти не принесеш їх до півночі мої чари посиляться і твій друг назавжди буде служити мені.
І він пішов шукати 150 лір. До піночі він їх знайшов. Точніше йому дала їх королева. Вона до йому. Опівночі він приніс злій чаклунці гроші і вона розчарувала його брата.! Кінець.