Нещодавно у наш клас завітала дівчинка. Вона була новенькою. Звуть її Софія.
Спочатку не знала, що сказати, ніяковіла, пекла раків. Почувалася не у своїй тарілці. Дівчатка самі почали розпитувати Софію. Спершу вона соромилася, але згодом усе минулося. У однокласниць було багато запитань, та пролунав дзвінок на урок. На першому уроці Софія була як у воду опущена. Вона пропустила одну тему. Та згодом, коли познайомилась із вчителями, а вони у нас найкращі, почала показувати товар лицем. Та й співрозмовниця вона цікава. За словом у кишеню не полізе. Здавалося, що у дівчини язик добре підвішаний. Та в цілому вона нам усім дуже сподобалась.
Ми вміємо дружити та вболівати один за одного, не розбиваємо глеків, тому новенька надзвичайно цьому рада.
2. На полотні зображена дівчина, яка тримає якусь істот в руках.
3.По її зовнішньому виду можна побачити тяжкий душевний стан дівчини. Вона розмірковує про щось, що тривоже її душу.
4.Так, звичайно.
5.Художник використав переважно темну палітру, що свідчить про якийсь сум на її сердці.
6. Я гадаю, що ні тому, що дівчина виглядає дуже сумною.
7.Це полотно викликає у меня почуття жалю до дівчини. Дивлячись на нього, я відчуваю всю красу тієї епохи, в яку була написана ця картина.