Звичайну білку знають всі. Відомо, що вона - звір лісовий, але ми можемо побачити її в міських парках.
Білка красива на вигляд. Вона має густу вогненно-буру шерсть, темні пензлики на вухах і пухнастий хвіст, чорні живі очі. Лапки в неї короткі з міцними і цупкими пальчиками.
Багато часу проводить у пошуках їжі, частину якої відразу ж з'їдає, а іншу ховає у схованки, таким чином роблячи запаси .
Вона чудово лазить по гілках і легко перестрибує з одного дерева на інше. Цікаво гати за її поведінкою.
Коли вона ішла не побачила що вона зачипилась з іноземцем.
-Вибачте будь ласка.
Але іноземець нічого не зрозумів. І спитав.
-Вибачаю.
Софія задумалась. А іноземці не говорять іноземною мовою? Подумала та сказала в голос.
-А ви не говорите іноземною мовою?
- Ми говоримо але я вчу Українську як і ви.
-ХмРозумію вас. Давайте общатися я Софія можна просто Соня.
-Я Марія. Дуже приємно.
- І так Марія що вас сюда привело?
-Я хочу узнати як ви говорите Українською мовою.
-Добре я тобі ропзповім про Україну.
-Добре ідем.
-Добре.
Коли Софія показала Київ Марія хотіла пожити як Українка і їй вдалося і вона тепер жеве в Україні.