Картина "Козак Мамай" намальована понад триста років тому художником, чиє ім'я нажаль не збереглося.На передньому плані картини ми бачимо козака, який сидить під молодим дубом посеред широкого степу. Поблизу Мамая стоїть вірний кінь.Біля козака напоготові лежить бойове спорядження: мушкет, порохівниця і кварта, щоб мед-вино пити.Вдягнений Мамай, як і личить козакові, в широкі шаровари і жупан.На задньому ж плані, на дереві висять козацька довга шабля та інші речі Мамая.А унизу картини написані, мабуть, вірші про хороброго Мамая та його бойові подвиги.
ЛИЖНІ ЗМАГАННЯ Я прокинувся рано вранці, на вулиці все було покрите сніжною ковдрою. На моєму вікні мороз намалював дивні узори. Сьогодні важливий день, нагадав я собі і почав збиратися. І насправді, сьогодні був важливий день, день лижних змагань. І ось я прибув до місця проведення. Тут зібралося багато народу, було дуже людно. Серед них вболівальники, родичі учасників і просто охочі по гати за цим дійством. Учасники змагань уже почали збиратися біля старту. Їх було 20 чоловік. Серед них я помітив чоловіка років тридцяти п'яти. По його обличчю можна було зрозуміти, що він налаштований на перемогу. Тут були учасники різного віку, приблизно від 14 і до 40 років. Я себе заспокоював і налаштовувався на перегони. Нарешті почався відлік "три, два, один!", попереджувальний гудок і гонка почалася. Я був в трійці перших, але несподівано мене з двох боків обігнали дівчина 18-19 років і якийсь чоловік. Я продовжував в тому ж темпі, але коли мене обігнала якась жінка, я вирішив, що треба прискорюватися. Раптово позаду почувся скрежет, хлопчик 14 років впав, його занесло на повороті. На мене нахлинула хвиля переживання. І ось ми вже проїжджаємо п'яте, останнє коло. Шість учасників вибуло зі змагань, нас залишилося 14. Я йшов в першій п'ятірці, раптово всі почали прискорюватися. Я зрозумів, незабаром фініш. Мене обганяли зі всіх сторін, я не міг зосередитися, я почав прискорюватися. Їхав дуже швидко, сам від себе такого не очікуючи, я переганяв своїх суперників. Раптово пролунав гудок, я зрозумів, це гудок для переможця. Всередині мене щось неначебто вибухнуло, я був першим, цей гудок був для мене, я був переможцем. Емоції переповнювали мене, я був неймовірно радий, не очікуючи сам від себе такого, я був приємно вражений. Мене привітали, подарували медаль, квіти, мені аплодували, я був щасливий. Такі моменти у житті незабутні. Всі ваші перемоги чи поразки це певний урок у житті. З перемогою у лижних змаганнях я зрозумів, що ніколи не треба сумніватися в своїх силах, навіть коли ти думаєш, що все скінчено.
Картина "Козак Мамай" намальована понад триста років тому художником, чиє ім'я нажаль не збереглося.На передньому плані картини ми бачимо козака, який сидить під молодим дубом посеред широкого степу. Поблизу Мамая стоїть вірний кінь.Біля козака напоготові лежить бойове спорядження: мушкет, порохівниця і кварта, щоб мед-вино пити.Вдягнений Мамай, як і личить козакові, в широкі шаровари і жупан.На задньому ж плані, на дереві висять козацька довга шабля та інші речі Мамая.А унизу картини написані, мабуть, вірші про хороброго Мамая та його бойові подвиги.
Объяснение: