Нашу рідну землю, що нарешті здобула свою незалежність і будує державу, ми, молоде покоління, маємо берегти й любити, як писав В. Сосюра:
Любіть
Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її вічно живу і нову,
І мову її солов’їну.
Слід зробити все, щоб примножити багатства й красу рідної землі, працювати для зростання добробуту своєї Вітчизни.
Сьогодні Україна починає утверджуватися серед цивілізованих країн Європи. Я переконаний, що вона стане на одному рівні з цими країнами, що наш народ нарешті здобуде омріяне щастя і добробут.
Так хочеться, щоб рівень життя нашого народу дорівнював рівневі розвитку української культури, літератури. Тут ми маємо найбільший скарб. Наші митці, будучи справжніми синами й дочками України, уславлювали
рідну мову, у якій відобразилась уся історія народу, все його життя.
Силу й натхнення письменники й поети завжди черпали в українського народу, у якого вони не переставали вчитися:
… Нема мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово – це перлина.
Це – праця, це – натхнення, це – людина.
Отже, народ наш на диво богатирський, самобутній, талановитий. Земля наша прекрасна, пісня чарівна, і доля народу буде щасливою.
Нашій незалежній Україні нещодавно виповнилося всього десять років. Вік недовгий. Славні предки залишили нам у спадок головне – це велике прагнення бути вільними.
Пам'ятник Тарасу Шевченко знаходиться в центрі міста. Висота постаті становить 4,45 м. Пам'ятник відкрито 24 серпня 1992 році. Він вкритий з мармору та чорного заліза. Це придає пам'ятнику шанобливого ставлення до українського поета. На витворі мистецтва гарно зображено його серйозне, округлене обличчя. А очі видають вигляд, самого поета. Люди дуже полюбляють фотографуватися, біля пам'ятника Шевченку, адже - це символ української творчості.
Отже, цей витвір мистецтва, зроблений тяжкою роботою архітектора, який прославився по всіх куточках світу