< Попер ЗМІСТ Наст >
ТИПИ РЕЧЕНЬ
Реченню порівняно з іншими синтаксичними одиницями властива більша формальна і значеннєва розгалуженість. Здебільшого речення класифікують за метою висловлювання думки, емоційним забарвленням, структурою.
За метою висловлювання (функцією) речення поділяються на розповідні, питальні й спонукальні.
Розповідними називаються речення, що містять повідомлення про різні явища, події, факти, предмети, їх ознаки: Народженого до добра неважко навчити добру, - навчити, чи принатурити, чи призвичаїти. Навчений, принатурений, призвичаєний - се одне і теж (Г. Сковорода).
Розповідні речення різноманітні за своїм змістом і структурою. Це найпоширеніший тип речень у різних стилях мови: Удосконалюючи граматичну правильність мови дитини, вихователь учить дітей правильно змінювати слова та узгоджувати їх. Дітей молодшого й середнього віку вчать правильно вживати в мові однину і множину іменників, у старшому віці - вживати невідмінювані слова (3 підручника).
Питальними називаються речення, що містять у собі питання, яке спонукає співбесідника до відповіді: Про що, пташко, нам співаєш пісню голосну? (О. Олесь).
Залежно від характеру запитання питальні речення поділяються на підгрупи:
а) власне-питальні речення, що передбачають обов'язкову відповідь:
- Оксанко, дай мені своєю ручкою пописати! -А хіба твоя зіпсувалася?
- Та ні, вона робить багато помилок (3 підручника);
б) питальні речення, які передбачають тільки ствердження чи заперечення того, що в них висловлюється:
Объяснение:
ответ: 1. Обставини, виражені дієприслівниками й дієприслівниковими зворотами.
Виділяються комами:
а) обставини, виражені дієприслівниковим зворотом, незалежно від його місця в реченні: Жовте листя, тремтячи і коли вкриваючись у повітрі, тихо раз по раз сідало на землю, вкриваючи її пишним золотим покриттям (Б. Грінченко); Заплющивши очі, він піддався сумові, що колисає душу (В. Підмогильний).
Примітка. 1. Два й більше дієприслівникових зворотів, з'єднаних між собою інтонацією або повторюваними сполучниками, на письмі один від одного відділяються комою: Хустину кинувши на плечі, надівши плаття весняне, берізка вибігла надвечір і жде чи вітру, чи мене (С. Будний); Він несподівано з'являвся в степу на шляху, чи вийшовши з-за могили, чи ви з яру, високий, кремезний... (В. Підмогильний).
Объяснение:
Відповідь:
З телефона, незручно, Але, думаю, зрозумієш:
1.Квіти(підм) нашої землі – досить строкате товариство(прис) - просте
. 2.Є (прис) серед їхніх назв українські, цілком прозорі, і витлумачити(прис) їх не важко. - сср
3.Щоправда, інколи пояснення (підм)назви може виявитися (може вияв-прис)помилковим, хоч воно(підм) й буде схожим(буде схожим-прис) на істину.-спр
4. Ось візьмемо(прис) наш пролісок.-просте
5.Ви(підм) пам’ятаєте(пр), як він (підм)проростає(прис)?-спр
6. Його листочок(підм), згорнутий у трубку, пролазить(прис) не лише через товщу торішнього листя, але й через снігову кірку, тому квітка (підм)спочатку звалася (прис)пролізок.-спр
7. Вже пізніше назва (підм)змінилася(прис) на пролісок, бо ж люди (підм)почали пов`язувати(почали пов'язувати-прис) її із словом ліс.- спр
1.квіти нашої землі - дуже строкате товариство, а ви (підм) як вважаєте(прис)?
4. Можна це дослідити (можна дослідити-прис), ось взяти (прис) хоча б наш пролісок.
Пояснення: